Читати книгу - "Потраплянка на заміну, Літа Най"

Ніяковий для мене момент перервала ціла делегація чоловіків, як я потім зрозуміла – лікарів. Вони відтіснили нас і самі щось довго роздивлялися в дівчині і вливали в неї різні настоянки.

Мій погляд упав на відкритий футляр, що лежав на підлозі, неподалік Стели. З нього виднілося кольє з яскравим жовтим каменем.

«О, хранителю. На її місці мала бути я», – з жахом зрозуміла я.

Присівши й обгорнувши руку кінцем халату, я непомітно підняла «подаруночок» Тредана. Відійшовши до трюмо, я загорнула його в хустинку і поклала в шухлядку, чекати поки дім покинуть незнайомці.

Я сиділа на дивані, закутавшись у плед, і дивилася то на спалахи вогню у каміні, то на оксамитову коробочку, що лежала на журнальному столику. За вікном давно потемніло, але я не збиралася спати. По-перше, не було бажання. По-друге, у мене були запитання, на які я хотіла дізнатися відповіді.

Я радше відчула, як Дарлем зайшов у вітальню. Він безшумно пройшов углиб і опустився на крісло.

– Як вона? – голос звучав приглушено, але в гнітючій тиші навіть він видався різким.

– Стелу залишили на ніч у шпиталі. З нею все гаразд, просто щоб пересвідчитися. Дівчина просто прихворіла.

– Про що ти? – розгублено подивилася я на чоловіка.

– Такий висновок лікарів, і цієї версії дотримуватимуться всі, – з натиском вимовив Дарлем.

Я хмикнула.

– Повелителю не потрібно зайвих пліток? – запитала я, піднявши брову. Але чоловік не поспішав відповідати, тоді я продовжила, кивнувши на про́кляту прикрасу: – Тредан сказав, що це буде посланням. Не поясниш, яким?

– Що Повелитель не може захистити навіть свою дружину, – Дарлем дивився прямо на мене, і я бачила в його очах вразливість. Слабкість, яку він не міг собі дозволити, тому й готовий був іти на відверту брехню. – Тредан давно намагається розхитати ситуацію. Зараз, коли небезпека від демонів як ніколи реальна, кожна його дія здатна підірвати мій авторитет і впевненість Ради. Якщо я не здатний уберегти тебе, то як можу піклуватися про весь Тенталь?

– Але прокляття.... Це не перебір?

Дарлем нахилився і, простягнувши руку, підхопив кольє. Я затамувала подих, боячись, що зараз чоловік впаде на підлогу як Стела. Але нічого подібного не сталося.

– Це дуже слабке одноразове прокляття, – спокійно пояснив він. – Якби воно подіяло на тебе – реакція була б незначною. Ти емір, а отже апріорі сильніша за звичайну людину. На відміну від Стели. Але якби це сталося с тобою – привернуло б багато уваги. Цього й прагнув Тредан.

Якийсь час ми сиділи мовчки, поки я аналізувала інформацію. А потім Дарлем піднявся на ноги і, подавши мені руку, сказав:

– Йди спати. Тобі потрібно відпочити.