Читати книгу - "У полоні Еміратів, Zhelizna"

- Бентежуся вашої присутності. Просто я не звикла до подібних слів - першу частину речення я не розумію, адже Ася переходить на українську. Мені подобається її мова і я хочу, щоб вона більше нею говорила. Це звучить дуже гарно. 

- Невже у твоєму житті не було людини, яка б могла сказати тобі подібне? 

Можливо моє питання було надто особистим, але мені хотілося дізнатися більше подробиць про особисте життя Асі. Так, це не правильно ставити дівчину у незручне становище, але слова вирвалися раніше, ніж я подумав над їхнім змістом. 

- На жаль, ні. Мої перші і єдині відносини були далекими від ідеалу. Там не було місця гарним словам та компліментам. Я просто зустріла людину і повірила, що можу покластися на неї, а натомість залишилася з розбитим серцем та порожнечею на душі. 

Хотілося почути більше подробиць, щоб зрозуміти Асю, але я не мав права тиснути на неї. Нехай вона розповідає рівно стільки, скільки вважає за потрібне. 

- Мені прикро, що так трапилося. Я думаю, що той чоловік просто не розгледів скарб, який потрапив до нього в руки. 

- Ви справді вважаєте, що у нього був скарб? 

- Знаєш, я ж не тільки керую сімейним бізнесом і відкриваю магазини з коштовностями. За освітою я ювелір і коли у мене є час та натхнення, я також створюю прикраси. Тому мені легко відрізнити скельце від дорогоцінного каменю, яким ти є. 

- У мене зараз серце вискочить від того, як сильно ви мене бентежите - посмішка з’являється на обличчі тільки від усвідомлення того, що дівчина навіть не приховує своїх емоцій, які я висмоктую наче губка. 

Але, на жаль, до кімнати починають заходити офіціанти, які змушують мене на кілька хвилин відійти від теми та дати Асі час перевести дух. Вона дуже сильно зашарілася і це було видно неозброєним оком. 

*** 

Боже, що зі мною робить пан Халім? Мене ж розриває від надлишку емоцій, а серце так і хоче вирватися з грудей. Це мало не вперше, що хтось подібним чином так діє на мене і мені аж лячно від цього. 

Офіціант, який приніс нам напої, дав мені можливість хоч трохи перевести дух. Щоб втамувати спрагу, яка з`явилася від присутності пана Халіма, мені довелося зробити два глибоких ковтка морсу, який прохолодою пройшовся по тілу. 

- Можна поставити вам питання у відповідь? - не знаю звідки у мене стільки сміливості сьогодні, але я вирішую нею скористатися. Іншого шансу може і не бути. 

- Питай все, що забажаєш. 

- Ви так довго прожили з пані Джаннат. Невже за стільки років ви не змогли її покохати? - на щастя, чоловік не розлютився на мою цікавість. Навпаки, він посміхнувся мені кутиком роту і вирішив дати відповідь. 

- Джаннат прекрасна жінка і найкраща мати. Я глибоко поважаю її і захоплююся тими змінами, які вона зробила у своєму житті. 

- Але? 

- Вона не була тією, котру обрало моє серце. Мій покійний батько вирішив, що наш шлюб буде благословенним та бачить Всевишній, я так і не зміг покохати цю жінку. 

- Релігія дозволяє вам мати не одну дружину. Чому замість другого шлюбу ви обрали розлучення з матір’ю вашої доньки? - мене досі дивує, що ця пара змогла вчинити так цивілізовано. 

- Не хотів завдавати Джаннат ще більшого болю. Коран дозволяє мусульманину мати до чотирьох дружин одночасно. Але таким правом він може скористатися лише тоді, коли в змозі забезпечити справедливе й рівне ставлення до всіх дружин. Я б не зміг дати Джаннат тієї любові, котру би отримала моя друга жінка. 

Сьогодні я вперше зрозуміла, що таке захоплення іншою людиною. Сказати, що я вражена - нічого не сказати. Пан Халім думав не про себе, а про Джаннат. Він міг жити повноцінним життям, але натомість обрав справедливе рішення. 

- Джаннат балагала не розлучатися і навіть дала дозвіл на ще один шлюб, але я відмовився. Нехай їй було боляче, проте вона отримала свободу і можливість зустріти ту людину, в очах якої вона буде найбільшим скарбом. 

Напевно після почутого я буду ще більше поважати цього чоловіка. 

- Знаєте, одна розмова з вами змусила мене подивитися на ваших чоловіків іншими очима. Пробачте, але до сьогодні я вважала арабів варварами, але ви мені показали приклад того, що це не так. 

- Напевно, я почув один з найкращих компліментів за довгий період часу.  Повір, я далеко не ідеальний і характер у мене складний. Та попри все, я ніколи б не опустився до рівня тих покидьків, які скривдили твоє життя. І мені дуже хочеться виправити це.

Погляд опускається на стіл, де лежить рука пана Халіма. У автомобілі він стримався від того, щоб доторкнутися до мене, бо у мусульман свої правила. Я розуміла, що у першу чергу він поважає мою честь, але враховуючи, що між нами вже був мінімальний контакт, я вирішила на дещо наважитися. Мені це зараз було дуже потрібно. 

Щоб не дати собі можливості засумніватися і не видати те, як у мене тремтить тіло, я надто різко накрила чужу руку своєю долонею. Добре, що у залі тільки ми двоє, бо в Еміратах не прийнято виносити прояв симпатії на публіку. Та й ми не подружжя, щоб мати змогу торкнутися один одного. 

- Ви не зобов’язані відповідати за них і гріхи вашого брата.