Читати книгу - "Подаруй мені тата, Анна Дрімс"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Він просто передумав, — ображено вимовляє, у мене всередині все ніби розбивається на дрібні шматочки, коли я відчуваю стовідсоткове розчарування в голосі своєї малечі.
Хвилин десять заспокоюю її, потім допомагаю перевдягнутися. Дзвоню її класній керівниці, повідомляючи, що аудиторія вільна, а ми йдемо. Вона нагадує, що з понеділка діти мають канікули.
Прощаємося з Вітою біля автівки, вона дарує дочці букет квітів зі словами:
— Надійко, — каже, посміхаючись, — ти сьогодні виглядала просто надзвичайно, навіть у порваній сукні. А вірш як розповіла… — мрійливо зітхає. — Ти, мабуть, майбутня актриса? Так?
— Я ще не знаю, ким буду, — сміється, обіймаючи Віту.
Приїхавши додому, дочка одразу йде до своєї кімнати, іду до себе, переодягаюся, чую незрозумілий шум, що доноситься чи то з кухні, чи то з дитячої кімнати, заглядаю до неї…
— А де… — трохи підвисаю, помітивши зміни.
— Зайця я прибрала до шафи, — твердо заявляє. Але я відчуваю, що її зачепив сьогоднішній вчинок Градова… Обіцяв, а не прийшов. — Вибач… — несподівано шепоче, сідаючи на ліжко.
— За що? — насторожено цікавлюся.
— Я викинула квіти на кухні, — тихо зізнається, опустивши голову. — Які тобі подарував Ігор. Потрібно винести сміття, вони повністю туди не помістилися... Ти на мене ображаєшся?
— Ні, — підходжу до неї, сідаючи поряд. Обіймаю. — Не ображаюся… — злегка погойдуюсь із нею, відчуваючи, що вона зараз просто маленька грудочка нервів. Ніколи її такої не бачила.
Виросте, характер у неї, напевно, буде емоційніший за мій…
До самого вечора в неї постійні зміни в настрої, вона то спокійно дивиться мультик або про щось розмовляє, то починає плакати, якщо згадує про Ігоря.
Всім своїм виглядом і словами Надя показує образу й байдужість до Градова, але найгірше – це те, що я бачу розчарування в її великих блакитних очах…
О сьомій годині вона засинає, заспокоївшись. Я сама вся як на голках… Її нервова система мене зараз дуже непокоїть…
Близько восьми хтось наполегливо починає дзвонити у двері, але я зовсім не готова до розмови, навпаки, здатна покусати будь-кого, особливо того, хто насмілився грати з почуттями та довірою моєї дитини.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подаруй мені тата, Анна Дрімс», після закриття браузера.
