Читати книгу - "Кінець зміни"

— Треба було надіслати свою фотографію на сайт, щоб довести присутність на концерті?

— Так, електронкою. Я боялася, що на фотографіях будемо просто ми біля фургону місіс Карвер і це не підійде, але були й дві на тлі зали «Мінго», де вони всі стоять. Я хвилювалася, що й цього може бути мало, бо в кадр не потрапив напис із назвою групи, але підійшло, і я отримала «заппіт» поштою лише через тиждень. Його привезли у великому конверті з підкладками.

— Там була зворотна адреса?

— Угу. Номера скриньки не пригадаю, але відправник був «Sunrise Solutions» — напевне, спонсор турне.

Може, так і було, думає Ходжес: на той час компанія ще не збанкрутувала. Але сумнівається:

— Надіслано було з нашого міста?

— Не пам’ятаю.

— А я доволі певна, що з нашого міста, — каже Енджі. — Я підняла той конверт із підлоги й викинула в смітник. Я тут, розумієте, за французьку покоївку. — Вона кидає косий погляд на дочку.

— Ви-ибач…. — каже Діна.

У блокноті Ходжес нотує: «„Sunrise Solutions“ базуються у НЙ, а п-ка прийшла звідси».

— А коли це закрилося, Діно?

— Я почула про той твіт і сходила на сайт торік. Точно не згадаю, але пам’ятаю, що це було до осінніх канікул. І, як я вже сказала, воно виникло отак раптом, ні з того ні з сього. Я справді здивувалася.

— Тож так чи інак, а він у тебе вже два місяці.

— Так.

— І шоку ніякого не було?

— Ні, нічого й близько такого.

— А в тебе не було такого під час гри, скажімо, в риболовлю, що ти не відчувала, що робиться навколо?

Містер і місіс Скотт помітно хвилюються, але Діна тільки поблажливо всміхається.

— Ви маєте на увазі, щось ніби гіпноз? Ахалай-махалай?

— Я точно не можу сказати, що саме маю на увазі, але хай буде гіпноз.

— Нє-а, — бадьоро відповідає Діна. — Та й та рибалочка ну геть тупа. Для маленьких зовсім. Треба такою штукою типу джойстика закидати сіть рибалки Джо, ага? І за те, скільки риби ловиш, очки дають. Але це занадто просто. Єдина причина, з якої я інколи цю гру відкриваю, — це щоб побачити, чи рожеві рибки ще не починають цифри показувати.

— Цифри?

— Атож. У листі, що додавався до гри, про них пояснювалося. Я причепила собі над столом, бо отой мопед хочу виграти. Хочете, покажу?

— Звичайно, хочу!

Коли дівчинка біжить нагору по лист, Ходжес питає, чи можна вийти до туалету. Опинившись там, розстібає сорочку і роздивляється лівий бік, що пульсує. Здається, він трохи розпух і на дотик гарячуватий, але чоловік схиляється до думки, що йому це здається. Він спускає воду і п’є ще дві білі таблетки. Так добре? — питає він свій бік. Чи не був би ти ласкавий посидіти тихо й дати мені тут усе повирішувати?

Діна вже відтерла з обличчя більшу частину гриму, і тепер Ходжесові нескладно уявити її і трьох подружок дев’яти-десятирічними дівчатками, як вони їдуть на свій перший у житті концерт, збуджено-веселі, наче мексиканські стрибучі боби в мікрохвильовці. Діна вручає Ходжесові лист, який додавався до гри.

На «шапці» зображений схід сонця, а над ним дугою написано «SUNRISE SOLUTIONS», такого цілком можна було б очікувати, тільки це зображення мало нагадує будь-який відомий детективові логотип корпорації. У цього сонця на диво аматорський вигляд: немовби оригінал малювали від руки. Це стандартний лист, куди вставлено ім’я дівчинки, щоб він відчувався як більш особисте звертання. Та в ці дні і в цю пору хіба когось таким одуриш, коли навіть масові розсилки від страхових компаній і «адвокати-стерв’ятники»[39] усе персоналізують.

Шановна Діно Скотт!

Вітаємо! Сподіваємося, Вам сподобається наша ігрова консоль «Zappit», у яку вже завантажено для Вас 65 веселих і цікавих ігор. Також у пристрої є вбудований Wi-Fi, тож Ви можете завітати на Ваші улюблені інтернет-сайти і завантажувати книжки як член Кола Читачів Sunrise! Ви отримуєте цей БЕЗКОШТОВНИЙ ПОДАРУНОК як компенсацію за пропущений концерт, але, звичайно, ми сподіваємося, що Ви розкажете всім Вашим друзям про чудові враження від «Zappit». Але це ще не все! Перевіряйте демо-екран гри «Риболовля» і натискайте на рожевих рибок, бо одного дня (коли саме, дізнаєтеся вже тоді!) Ви натискатимете на них — і вони перетворюватимуться на цифри! Якщо рибки, яких Ви торкнетеся, складуться в одне з наведених нижче чисел, Ви виграєте ЧУДОВИЙ ПРИЗ! Але цифри видно тільки недовгий час, тож ПЕРЕВІРЯЙТЕ ЧАСТІШЕ! А на додачу до цієї приємності — тримайте зв’язок з іншими в нашому «Zappit Club»: заходьте на zeethend.com, і там Ви зможете й отримати свій приз, якщо Вам пощастить! Велике спасибі Вам від усієї компанії «Sunrise Solutions» і всієї команди «Zappit»!

Далі був нерозбірливий підпис, більше схожий на якусь каляку-маляку. А нижче стояло:

1034 = подарунковий сертифікат на $ 25 у «Deb»

1781 = подарункова картка на $ 40 у «Atom Arcade»

1946 = подарунковий сертифікат на $ 50 у кінотеатрах мережі «Carmike»

7459 = мопед-скутер «Wave» 50 см3 (Гран-прі)

— І що, ти справді повірила в оцю лабуду? — питає Карл Скотт.

Хоча питання було поставлене з усмішкою, Діна вибухає:

— Гаразд, я дурна, можеш мене пристрелити!

Карл обіймає дочку і цілує у скроню.

— Знаєш що? Я б у твоєму віці теж не промовчав би.

— А ти перевіряла тих рожевих рибок, Діно? — питає Ходжес.

— Так, раз чи двічі на день. Це насправді складніше, ніж гра: рожеві швидкі. Треба зосереджуватися.

А то як же, думає Ходжес. Йому це все подобається дедалі менше.

— Але цифр не було, ні?

— Поки що ні.

— Можна мені взяти? — питає він, показуючи на «заппіт». Він міркує, чи сказати дівчинці, що потім поверне, але вирішує цього не робити. У нього є серйозні сумніви, що він це робитиме. — І лист?

— З однією умовою, — каже Діна.

Ходжес, у якого починає минатися біль, знаходить у собі сили всміхнутися:

— Ну, давай, дитино, з якою?

— Перевіряйте рожевих рибок, і, якщо виграється одне з тих чисел, цур, приз мені!

— Домовилися! — каже Ходжес, думаючи: хтось хоче дати тобі приз, Діно, тільки сумніваюсь я, що то буде мопед чи подарунковий сертифікат на кіно. Він бере «заппіт» і лист і встає. — Дуже вам дякую, що приділили мені час!

— Завжди будь ласка, — каже Карл. — А коли ви з’ясуєте, що то була за чортівня, нам розкажете?

— Неодмінно! — відказує Ходжес. — І ще питаннячко, Діно, і якщо воно прозвучить по-дурному, то не забувай, мені вже до сімдесяти