Читати книгу - "“там, де світло торкається води”, Елісса Фенікс"

Ці слова стали для них обіцянкою, яку не можна було порушити. Вони вирушили далі, залишаючи за собою темний ландшафт, що ставав усе менш визначеним.

Раптом, коли вони вже йшли кілька хвилин, Лея зупинилась, відчувши щось у повітрі. Їй здалося, що навколо них починає змінюватися атмосфера, не лише фізично, але й енергетично.

— Щось не так… — прошепотіла вона, поки зупинялася, щоб уважно оглянутися.

Кайр теж відчув зміну. В повітрі була якась напруга, ніби сама земля почала реагувати на їхній рух. Спочатку вони не могли зрозуміти, що це означає, але поступово їхнє оточення стало виглядати як картина, яка почала змінюватися, тріщати й стискатися. Лея відчула, як магічна енергія наповнює повітря, але це було не звичне відчуття — це була загроза.

— Чуєш це? — запитав Кайр.

Відповідь на його питання не змусила себе довго чекати. Раптом з темряви вийшов ще один силует — темна постать, що стояла на краю їхнього шляху. Він був схожий на того чоловіка, з яким вони стикалися раніше, але тепер його вигляд був дещо іншим.

— Знову ти, — промовила Лея, і її голос звучав стримано, але з якоюсь гіркотою.

Темний чоловік дивився на них, і цього разу його погляд був більш рішучим, ніж раніше.

— Це не випадковість, що ми зустрілися знову. Ви робите помилку, рухаючись в тому напрямку. Є ще те, що ви повинні дізнатися про цей світ, але не готові. Якщо ви продовжите, то все зміниться, і вже не буде можливості повернутись назад.

Лея відчула, як серце забилося швидше, але вона не могла дозволити собі сумніви. Вона зробила крок уперед.

— Я готова. Неважливо, що буде далі. Ми не можемо зупинитися.

Темний чоловік усміхнувся, його погляд був сповнений жалю, ніби він вже знав, як цей шлях закінчиться.

— Тоді йдіть, — сказав він. — Але знайте, що це буде не просто шлях до відповіді. Це буде шлях, на якому ви можете втратити більше, ніж уявляєте.

Лея та Кайр обмінялися поглядами. Вони не могли дати задній хід, не могли відступити, адже їхній шлях вже був визначений. Вони повинні були продовжувати. І навіть якщо це буде їхнім найбільшим випробуванням, вони разом пройдуть через усе.

— Ми йдемо вперед, — сказала Лея твердо.

Чоловік відступив назад, але його погляд залишався з ними ще довго, ніби залишаючи за собою невидиму слід.

— Пам'ятайте, що ви обрали цей шлях. І нічого вже не буде таким, як раніше, — прозвучало вітрецьким шепотом в їхніх вухах, поки він зникав в темряві.

Лея та Кайр дивились один на одного і зрозуміли, що дійсно нічого не буде так, як раніше.