Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

3. Перебіг гарантійного строку на комплектуючий виріб починається в той же день, що і перебіг гарантійного строку на основний виріб. Але у разі заміни комплектуючого виробу гарантійний строк на нього обчислюється з дня заміни, а тривалість його дорівнює гарантійному строку на основний виріб.

1. Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

2. Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

3. Продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» [186] строки придатності встановлюються для продукції, споживчі властивості якої з часом можуть погіршуватись і становити небезпеку для життя, здоров’я або майна споживачів і навколишнього природного середовища. Строк придатності відповідно до ч. 3 ст. 7 названого Закону вважається видом гарантійного строку. Це законодавче положення слід тлумачити так, що воно вимагає встановлення строку придатності на всі товари, що підпадають під передбачені ним ознаки. Якщо строк придатності на товари всупереч вимогам ч. 3 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів» не встановлено, шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, відшкодовується відповідно до ч. 2 ст. 1211 ЦК.

2. Оскільки строки придатності визнаються видом гарантійних строків, переважно перед положенням ч. 1 ст. 677 ЦК, яка передбачає встановлення строків придатності законом або іншими нормативно-правовими актами, застосовується ч. 1 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів», яка передбачає встановлення гарантійних строків не тільки нормативно-правовими актами, а й нормативними документами, до яких належать стандарти і технічні умови. При тлумаченні положення ч. 1 ст. 677 ЦК слід використовувати наступний методологічний інструментарій. Із цього положення непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, відповідно до якого іншими, крім нормативно-правових, актами строки придатності встановлюватись не можуть. Але цей правовий припис не може застосовуватись усупереч загальному правилу ч. 3 ст. 7 Закону «Про захист прав споживачів». Крім того, ч. 2 розділу V «Прикінцеві положення» Закону «Про захист прав споживачів» не допускає застосування раніше прийнятих актів, які суперечать цьому Закону (це поширюється і на Цивільний кодекс).

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред’явлені до продавця або виготовлювача товару.

4. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

1. Ця стаття встановлює загальні правила про наслідки продажу товарів неналежної якості. Переважно перед цими правилами до відповідних правовідносин застосовуються положення ст. 708 ЦК і ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів», що встановлюють для покупців за договором роздрібної купівлі-продажу (споживачів) більш сприятливі правила.

2. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 678 ЦК покупець у разі передання йому товару неналежної якості має право на свій розсуд вимагати або зміни договору шляхом пропорційного зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків товарів, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Можливість зміни договору при цьому обумовлена тією обставиною, що зобов’язання продавця, яке ґрунтується на договорі купівлі-продажу, не припиняється переданням продавцем покупцеві товару, оскільки воно включає до себе гарантійні обов’язки продавця. Поки діє зобов’язання, чинним є і договір купівлі-продажу, в який відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 678 ЦК можуть вноситись зміни.

3. Відповідно до спеціального правила ч. 2 ст. 678 ЦК при істотному порушенні продавцем вимог щодо якості проданих товарів покупцеві на вибір надаються дві правомочності: 1) розірвати договір шляхом односторонньої відмови від нього. При цьому покупцеві надається право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Покупець при цьому зобов’язаний повернути продавцеві недоброякісний товар. Застосування у таких випадках ч. 4 ст. 653 ЦК, яка не допускає повернення виконаного до моменту розірвання договору, суперечило б спеціальному правилу п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК; 2) вимагати заміни товару, тобто повторного