Читати книгу - "Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Так, – пробурмотіла Фредеріка. – Еге, давайте такою її й пам’ятати – «дивною дівчинкою»… дитиною, що не змогла собі зарадити… Принаймні для мене вона саме нею й залишиться…
Пуаро взяв її руку й галантно поцілував.
А Чарльз Вайз збентежено завовтузився.
– Вкрай неприємний процес вимальовується, – півголосом видобув він. – Гадаю, мені слід забезпечити їй хоч якийсь юридичний захист.
– Не думаю, що в цьому виникне потреба, – м’яко заперечив мій друг. – Бо якщо мої припущення правильні…
І він різко обернувся до Челленджера:
– Ви ж туди засипа́ли товар, адже так – у наручні годиннички?
– Я… я… – затинався моряк, бо не знав, що брехати.
– Тільки не пробуйте обдурити мене. Ваш образ «свого в дошку» хлопця може пошити в дурні Гастінґса, але зі мною такий фокус не пройде. Ви непогано заробляєте на цьому, еге ж – я про торгівлю наркотиками – разом зі своїм дядечком із Гарлі-стріт.
– Мсьє Пуаро!
Челленджер звівся на ноги.
А мій приземкуватий друг спокійно поглядав на нього знизу вгору.
– Саме ви – той послужливий «приятель». Заперечуйте скільки завгодно. Але я раджу вам – коли не хочете, щоб ці факти стали надбанням поліції, – щезнути.
Старпому, на мій превеликий подив, не треба було двічі повторювати. Він блискавично вилетів із кімнати, а я, роззявивши рота, провів його поглядом.
Пуаро розсміявся.
– Казав же я вам, mon ami: ваші інстинкти завжди помиляються. C’est épatant![137]
– Тож кокаїн був у наручному годинничку… – почав я.
– Саме так, і ось чому там, у клініці, він дуже до речі виявився в мадемуазель із собою. А далі, витративши свій запас на «начинку» цукерок, вона щойно попросила в мадам її власний – наповнений.
– Ви про те, що їй без нього жити несила?
– Non, non[138]. Мадемуазель Нік – не наркоманка. Інколи «бавиться», але на тому й усе. Проте сьогодні він їй знадобився з іншою метою. Цього разу вона прийме максимальну дозу.
– Ви хочете сказати… – охнув я.
– Так буде найкраще. Приємніше, ніж від мотузки на шибениці. Але тс-с! Нам не слід говорити такого у присутності мсьє Вайза: він бо всім серцем за закон і порядок. Офіційно я нічого не знаю. І що там у тому годинничку – це просто мій здогад, не більше.
– Ваші здогади завжди правильні, мсьє Пуаро, – зауважила місіс Райс.
– Час мені йти, – сказав Чарльз Вайз і з міною холодного несхвалення залишив вітальню.
Мій друг переводив погляд із Фредеріки на Лазаруса.
– А ви збираєтесь одружитися, еге ж?
– І то якнайшвидше.
– Я, власне, мсьє Пуаро, не така наркоманка, як ви собі думаєте. І збила дозу до сущої дещиці. А тепер, гадаю… коли попереду щастя… мені той годинничок більше не знадобиться.
– Сподіваюся, воно у вас буде, мадам, – лагідно відказав той. – Чимало ви натерпілися горя. Але, попри всі перенесені муки, у вашому серці і досі є місце прощенню…
– Я нагляну за нею, – запевнив Лазарус. – Мій бізнес переживає ненайкращі часи, але, гадаю, прорвемося. Ну а коли не вийде… Фредеріка ладна бути бідною… але зі мною.
А та, всміхнувшись, кивнула.
– Пізно вже, – сказав Пуаро, поглянувши на годинник.
Усі підвелися.
– Дивний ми з вами вечір провели… і в дивному будинку, – повів далі мій друг. – Гадаю, і справді, за словами Еллен, «у недоброму»…
Тут він звів очі на портрет старого сера Ніколаса.
І раптом, узявши антиквара під руку, відвів його осторонь.
– Пардон, мсьє, але з усіх моїх запитань одне і досі залишається без відповіді. Скажіть, що спонукало вас пропонували п’ятдесят фунтів за це полотно? Мені було б дуже цікаво дізнатися… Ви ж розумієте: я не люблю, коли хоч щось залишається нез’ясованим.
Хвилину-другу Лазарус мовчки дивився на нього. А відтак на непроникному обличчі торгівця з’явилася усмішка.
– Бачите, мсьє Пуаро, я баришник.
– Не маю жодного сумніву.
– Ціна цій мазанині – двадцять фунтів і ні пенні більше. Я знав, що, запропонувавши Нік п’ятдесят, одразу спонукаю її запідозрити недоплату й оцінити портрет деінде. І тоді з’ясувалося б, що я давав куди більше. Тож наступного разу – запропонуй я купити яку-небудь картину – вона не стала б звертатися до оцінника.
– Так – і що ж?
– Он те полотно, на дальній стіні, варте принаймні п’яти тисяч фунтів, – сухо пояснив антиквар.
– А! – глибоко зітхнув Пуаро. І щасливо додав: – Ось тепер я дізнався про все.
Примітки
1
Друже мій (фр.). – Тут і далі прим. перекл.
2
Ну й от (фр.).
3
Заспокойтеся (фр.).
4
Тут: ох, далебі (фр.).
5
Let sleeping dogs lie – «нехай пси, що сплять, лежать собі» (пор. укр. не буди лихо, доки спить тихо).
6
Bee in one’s bonnet – (досл.) «бджола в чіпці», «безглузда примха, пунктик, “заскок”» (пор. укр. муха в носі або таргани в голові).
7
Тут… тут… тут… і тут (фр.).
8
Симпатія (фр.).
9
Іще не час. Мене це забавляє (фр.).
10
Молодість, молодість (фр.).
11
Дорогий мій (фр.).
12
Звісно (фр.).
13
Невдача (фр.).
14
Тут: присягаюся честю (фр.).
15
Онде вони (фр.).
16
Готово (фр.).
17
Jumpy as a cat – «нервовий (досл. тж. «стрибучий»), як кіт», англійський усталений вислів.
18
Тут: ну й от (фр.).
19
Та скажіть же (фр.).
20
У битві при Гастінґсі нормандське військо Вільгельма Завойовника розбило армію англо-саксонського короля Гарольда II, унаслідок чого володіння останнього перейшли під контроль переможця.
21
Грім і блискавка! (фр.).
22
Old Nick (англ.) – евфемізм на позначення чорта (пор. укр.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Небезпека «Дому на околиці», Агата Крісті», після закриття браузера.