Читати книгу - "Спецназ"

необхідно, перш за все, «засліпити» радарну систему противника. Це завжди є одним з головних завдань спецназу. Але, щоб виконати його, радарна система, що заважає самому спецназу, повинна бути якимось чином виведена з ладу. Одним з рішень даної проблеми є засилання невеликих груп спецназу за лінію фронту перед викиданням головних сил спецназу. Вони очистять дорогу для основних сил спецназу, які очистять дорогу для всієї Радянської Армії. Таке рішення може бути визнане задовільним тільки тому, що іншого рішення поки не знайдено. Але докладаються величезні зусилля для того, щоб знайти інше рішення. Радянське вище командування потребує якесь технічне рішення, якийсь спосіб, який зробив би можливим, хоча б на короткий період часу, одномоментно «засліпити» радари противника на досить великій території, для того, щоб дати можливість першій хвилі спецназу виконати своє завдання.

Протиповітряні системи є основними вбивцями спецназу. Солдат у транспортному літаку абсолютно незахищений. Одна досить маленька ракета або, навіть, снаряд може знищити війська спецназу відразу цілими групами. Що необхідно зробити, щоб вивести з ладу системи протиповітряної оборони, хоча б на вузькому секторі, перед прибуттям головних сил спецназу на територію противника? Цьому присвячено безліч роздумів. Рішення може бути технічним. Можуть допомогти шпигуни ГРУ. Але спецназ може допомогти собі вербуванням агента задовго до початку війни і навчанням його діям, які треба зробити після отримання сигналу з центру.

Одного разу потрапивши на територію противника, спецназ є вразливим з моменту приземлення до моменту зустрічі зі своїми військами.

Щоб підвищити його ефективність і створити умови, в яких «ніхто не повинен заважати їхній роботі», проводиться інтенсивна робота зі створення станцій перешкод, щоб використовувати їх у тих районах, де діє спецназ, створюючи перешкоди електронним пристроям противника (радіоприймачі та передавачі, радари й оптико-електронні прилади, комп'ютери та будь-які інші інструменти), заважаючи їм працювати нормально, так, щоб перешкоджати координації різних сил противника, що діють проти спецназу.

Літаки й вертольоти пов'язані з величезною небезпекою для спецназу. Спецназ вже має фантастично вражаючі засоби для своєї охорони від атак з повітря, але зараз проводиться робота з постачання груп спецназу надійною противертолітною зброєю і зі створення зброї, здатної абсолютно закрити значні райони або навіть певні зони від будь-якої повітряної активності противника.

Нарешті, розробляються системи озброєнь, головним призначенням яких буде ізоляція досить великих площ від проникнення ворожих наземних сил. Для цього застосовуються міни й автоматичні кулемети, встановлені та замасковані біля мостів, перехресть, тунелів і так далі, які діють автоматично і знищують противника, що намагається перевезти підкріплення в зону дій спецназу, і, тим самим, перешкодити його роботі.

Пошук особливо важливих об'єктів на території противника в майбутньому буде виконуватися не стільки пішими або, навіть, «стрибаючими» спецназівцями, а й автоматичними механізмами досить простої (не за нинішніми, але, ймовірно, за стандартами завтрашнього дня) і надійної конструкції.

Досить тривалий час продовжується робота щодо створення легких (до 100 кілограмів) всюдиходів з дистанційним керуванням. Випробувані всюдиходи здебільшого рухаються електрикою. Вони керуються дистанційно за допомогою телевізійних камер, змонтованих всередині них, схожих на ті, які встановлені в сучасних снарядах. Крім їх використання для пошуку об'єктів, проводяться експерименти з використання їх для знищення цілей за допомогою встановлених на них гранатометів або вибухівки, детонуючи при контакті з ціллю. Швидкий розвиток електроніки відкриває величезні можливості для створення легких дистанційно керованих машин, здатних швидко і безшумно покрити великі площі і знищити об'єкти на території супротивника.

Безпілотні літаки давно використовуються для ідентифікації цілей над великими площами, і Радянський Союз є лідером в цій галузі. Візьміть, наприклад, радянський стратегічний висотний безпілотний ракетоносій, відомий як «Яструб». Величезна робота проводиться щодо створення порівняно невеликих безпілотних літаків-шпигунів. У майбутньому такі літаки будуть злітати не тільки з території Радянського Союзу, але також і з території противника. Радянські повітряно-десантні війська і спецназ давно і сильно цікавляться можливостями створення дуже легкого безпілотного літака, який би можна було зібрати й запустити на території противника, який би досліджував великі території та передавав зображення радянським військам. Ідеальний літак - це той, який би ніс не лише обладнання для розвідки, а й заряд вибухівки. Виявивши ціль і передавши її зображення, він міг би тут же її атакувати. Цей план аж ніяк не фантастичний. Сучасні технології роблять можливим створення такого літака. Проблема полягає просто в тому, щоб зробити цей літак досить легким, дешевим, надійним і точним.

Удосконалення спецназу йде і звичайними шляхами. У той час, поки ці дослідження проводяться на вістрі радянської військової потужності, удосконалюються звичайні озброєння, а також збільшується асортимент, точність і вогнева міць гранатометів, гвинтівок та іншого озброєння; поліпшується якість взуття, одягу, солдатського спорядження та засобів комунікації всіх видів; зменшується вага такої зброї, як міни, поряд з підвищенням їх руйнівного потенціалу.

Розділ 15

Перша Світова війна спецназу

Я стояв на дасі величезного хмарочоса в Нью-Йорку, коли побачив Кінг-Конга. Величезна горила тріумфально озирала Мангетен із запаморочливої висоти. Звичайно, я знав, що вона не справжня. Але було щось страхітливе і символічне в цій величезній чорної фігурі.

Пізніше я дізнався, що горила була гумовою, що було вирішено відсвяткувати п'ятнадцяту річницю показу першого фільму про Кінг-Конга створенням гігантської надувної моделі цього чудовиська, піднявши її над Нью-Йорком. Гумовий монстр був піднятий і погойдувався на вітрі. З технічної точки зору ця операція була справжнім тріумфом інженерів і робітників, які брали в ній участь. Але повного успіху не було. Монстра надули таким величезним, що в результаті в його тілі з'явилися отвори, через які виходило повітря. Тому гігантська мускулиста споруда швидко стискалася в безформний мішок. Доводилося накачувати в нього більше повітря, але, чим більше в нього накачували, тим більшими ставали дірки і тим швидше з чудовиська виходило повітря. Тому доводилося продовжувати накачувати...

Комуністичні лідери також створили гумового монстра і підняли його на запаморочливу висоту. Монстр відомий як Союз Радянських Соціалістичних Республік, а радянські лідери постали перед дилемою: швидко розширитися чи швидко зменшитися, перетворившись на в'ялий мішок. Цікаво відзначити, що Радянський Союз став надсильним під час найбільш руйнівної війни в історії цивілізації, незважаючи на те, що він поніс найбільші втрати в людях і найбільші руйнування на своїй території. Він став надсильним у військовому відношенні і, мабуть, війна є необхідною для його існування.

Я не знаю як або де почнеться Третя світова війна. Я не знаю напевно як радянське вище командування планує використовувати спецназ у цій війні: першій світовій війні, в якій спецназ буде важливою дійовою