Читати книгу - "Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат, Данило Ульянов"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Позбавитися від головного болю допомагав не лише ритуал виливання воску над головою, але й воскова шапочка, одягнена на голову.
Дійшли до наших днів згадки і про такий спосіб лікування голови за допомогою свічки. Розплавленим на вогні воском просочували папір, згортали в ріг, встромляли свічку хворому у вухо та запалювали її.
У разі застуди і проблем зі слухом також використовували свічку. Для її виготовлення розтоплювали на сковороді віск, яким змащували газету. Свічку намотували на дерев'яне веретено, яке згодом виймали, а свічку вставляли у вухо хворого. Зовнішній кінець свічки підпалювали. Вважалося, що така свічка мала здатність «натягати», «витягати» гній. Інколи свічку встромляли не лише у вухо, але і в ніс. Така процедура давала змогу уникнути хірургічного втручання. За матеріал для виготовлення цієї «свічки» правили розтоплений на плиті віск і відріз бинта. Бинт занурювали в розтоплений віск і намотували на дерев'яну палку. Останню витягали, а свічку вставляли у вухо або в ніс Лікувальна свічка виготовлялася таким чином, щоб один її кінець був гострим, а другий — широким. Широкий кінець свічки підпалювався.
Свічка, виготовлена за допомогою «качання», «сукання» воску, стала магічним атрибутом знахарської практики. Особливою магічною силою наділяли воскову свічку, посвячену в церкві на Стрітення. Така свічка вважалася засобом проти рожі. При лікуванні цієї хвороби хворе місце людини накривали червоним вовняним поясом або червоним сукном, поверх якого стелили лляну куделю. Останню підпалювали посвяченою свічкою. Такий спосіб лікування необхідно було повторити двічі-тричі. При цьому використовували замовляння: «Чи ти болячка, чи ти болячіще, чи ти рожавая! Я тебя визиваю, я тебя умовляю, з чирвоної крові, з бєлої кості, з рум'яного тіла. Костей нє ломі, рум'яного тіла не марнуй! Господі, преступи да поможи!»
В одній з місцин Карпатського краю лікування рожі супроводжувала така молитва: «Пречиста Божа Маті, прийди помагаті, рожу там рожоной хрещоной Ганні шептаті! Чи ти рожова, то йди ти на рожин цвет, чи ти шипшинова, то йди ж ти на шепшинов цвет, чи ти малінова, то йди ж ти на малінов цвет, чи ти калінова, то йди ж ти на калінов цвет, чи ти рабінова, йди ж ти на рабинов цвет, чи ти яблучна, йди ти на яблочний цвет, чи ти грушовая, йди ж ти на грушовий цвет, чи ти черніцова, йди ж ти на черніцов цвет, чи ти брушніцова, йди ж ти на брушніцов цвет! Да йди ти на широкії броди — розоліса; на бистрії рєкі — втопіса, там од Ганни рожоной хрещоной одчепіса, одкасніса».
Різдвяну свічку на Бойківщині використовували для позбавлення від хвороби. Хворий тричі наближав відкриті долоні до запаленої свічки та до себе. Також свічку використовували при шлунковому захворюванні. Обряд лікування відбувався при місячному сяйві і запаленій восковій свічці. Останню хворий тримав на животі та примовляв: «Місяцю, ти світиши і вдень і вночі, і бачиш, що цар їсть: чи рака чи мою хворобу».
Віск разом із борсуковим жиром застосовували при лікуванні шкіряних хвороб людей та худоби. Віск входив до складу багатьох мазей для лікування ран, що погано загоюються. Для лікування пошкоджених суглобів використовували мазі з воску, живокосту та живиці.
Отже, бачимо, що віск широко використовувався і продовжує використовуватися в знахарській практиці жителів Карпатського краю й сьогодні. Так само, як хліб чи яйце, віск діагностував стан організму хворого — «витягав» хворобу з тіла людини.
Із процесом отримання воску карпатці пов'язували ідею фізичного та духовного очищення хворого. Не випадково збереглося замовляння від «наговору», в якому є символіка восковика, воскодавки — пристроїв для вичавлювання воску. Перш за все, за допомогою воску, воскової свічки виліковували недуги, пов'язані з емоційним станом людини: переляк, рожу тощо. Характерною особливістю лікування воском, як ви, напевне, помітили, є маніпуляції над головою людини.
Усі замовляння, що супроводжують процес лікування, пов'язані з дохристиянськими віруваннями в силу слова. Особливе значення в знахарстві надавалося символіці чисел 3 та 9. Проте віск є лише сировиною, що сприймає та передає «чужі» думки й образи. Саме тому віск і вважається особливим індикатором сімейного буття людини тощо.
Магічні наузи. Поради волхвів
Тонка невидима нитка є стародавнім символом людського життя і долі. Дві переплетені нитки — то емблема спільної долі закоханих і подружжя, а обірвана нитка — знак неминучої смерті. Нитка є також показником безперервності і послідовності. У світовій міфології нитку людського життя тримають у руках богині Долі, що уявляються в образі прекрасних дівчат. Тож здавна люди вірували у священну силу нитки і використовували магічні наузи для здійснення своїх бажань.
Наузи (вузли) — це один із найпростіших способів волхування наших пращурів. Традиція нав'язувати наузи походить із прадавніх часів, коли наші предки тільки почали освоювати Євразію. Волхви наговорювали над вузлами певні образи, наділяли їх силою, а потім віддавали науз охочим. Багато хто приходив до волхвів та відунів і брав від них наузи для оберігання від всякого роду небезпек. Крім того, наузи використовувалися з метою захисту від злих чародіїв і від зла взагалі, про що свідчить текст замовлянь: «Зав'яжи, Боже, роде злому чаклунові і чаклунці, і всякому лиходієві, і вбивці на чадо боже (ім'я речется) зла не мислити».
Вважалося, що хвороби походили від злих духів, і їх проганяли замовляннями, зав'язували наузами і відписували письменами, які давали носити хворим. Наузи носили на руках, ногах, на поясі, на голові, на грудях. Окрім наузів, на шию вішали обереги і прикраси. Круг, який утворював науз навколо тіла, символізував зв'язок людини з Всебогом, а замкнуті один на одному круглі чи овальні ланки ланцюга містили енергетику богів і предків. Частково сила науза підживлювалася і енергією Сонця, чиїм символом теж є круг.
За давніми повір'ями, коли людина тільки-но приходить у наш світ,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат, Данило Ульянов», після закриття браузера.