Читати книгу - "Біжи або кохай, Люсі Лі "

- А тепер вставай Арина та одягайся. Через п'ять хвилин до тебе зайде Нат, щоб принести сніданок, — різкий голос Стаса, буквально висмикує мене з в'язкої патоки насолоди нових для мене відчуттів.

- Через п'ять? — схаменувшись, злякано видихаю. Та різко підскочивши з ліжка відразу хрипко ойкнула. 

Кульки були з грузиками і я у мить відчула, як вони перемістилися всередині, зачіпляючи щось чуттєве, віддаючи приємним почуттям тяжкості.

 Ось же пекло.

- Чого застигла, крихітко, ворушись давай, — насмішкувато проговорив Корецький, а на його обличчі розквітла лукава посмішка.

- А мені обов'язково їх тримати у середині? - тяжко глитнувши, хрипко перепитую.

- Так, — передбачаючи моє запитання, відразу відрізав чоловік. – І витягну я їх сам, лише сьогодні ввечері.

Ой леле. 

Сказавши це, Стас швидко вийшов з моєї спальні. Залишаючи мене обуреною, збудженою, та невдоволеною. 

Пунктуальний Нат, з'явився зі сніданком у призначений час, навіть на хвильку не затримався. Я ледве встигла натягнути перший-ліпший одяг, що мені попався. Мозок ще слабо щось розумів.

- Те, що апетит з'явився це добре, але тобі доведеться переодягнутися — глибокодумно видає хлопець, спостерігаючи за тим як я їм. Поки я впихала в себе все підряд практично не розбираючи смаку.

- Знову? - Відриваючи погляду від тарілки, та оглядаючи своє сьогоднішнє вбрання, здивовано запитую. 

На мені була рожева літня сукня, з розкльошеним низом, довжиною міді.

– А що зараз не так із моїм одягом? Як на мене, все пристойно, — ображено продовжую. 

- Все більше ніж так, — поспішає заспокоїти мене Нат. - Тільки для тренувань не зовсім відповідне.

- Для яких ще тренувань? - перепитую, мало не давлячись апельсиновим соком.

- Що підтримують спортивну форму, — шкіриться цей поганець.

- Що підтримують? - підозріло перепитую. - Ти що зараз стебешься з мене?

– Ні, — відверто хитає головою. - Навіть не думав. 

- Так поясни все до ладу, а то кажеш якимись загадками. Ти цього у Корецького свого набрався? - невдоволено буркочу. 

– Корецький дав вказівку, тричі на тиждень проводити з тобою підтримуючи тренування. Для підтримки твоєї фізичної форми, — піднісши долоню до скроні, відрапортував. 

Точно стебеться.

– А що з моєю формою не так? - зухвало дивлюся на нього. - Я ніби маю добрий вигляд. 

- Та все так, — одразу запевняє хлопець, при цьому виразно вирічившись на мої груди. Та побачивши що я прослідкувала за його поглядом, помітно зніяковів.

Ого, збентежений Нат, це щось новеньке.

- Просто, якщо ти не помітила у Корецького якийсь пунктик на чистоті та здоров'ї, — відвівши від мене очі, почав розтлумачувати мені. - Він себе тримає завжди в формі та від інших вимагає. До тебе всі його дівчата... - почав було та різко обірвав себе. Та по обличчю хлопця не було видно, що це була випадкова обмовка.

- Що Нат? Сказав А, кажи й Б. Які ще дівчата?

- Я не можу Аріна. Це закрита інформація. Але як ти правильно помітила, я вважаю тебе розумною дівчиною і думаю того що я сказав достатньо для тебе, щоб зробити правильні висновки, — кажучи це Нат буквально пронизував мене поглядом.

- Я звичайно зроблю. Але тобі це навіщо? - підозріло зіщулюю очі.

- Багато запитань, Арино, — різко відрізає. Тепер у його голосі несподівано з'являється холод.

І я вирішила на цьому припинити питання. Нат явно дав мені зрозуміти, що готовий йти на зустріч, але усьому є грань. Тому все поступово, принаймні, він на моїй стороні. Я, звичайно, на це сподіваюся.