Читати книгу - "Наші обіцянки, Ана Маіс"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Я глянула вбік, туди де кивнув Давид і помітила, як вона активно щось розповідала одній поважній дамі. Напевно, він має рацію.
— Гаразд. Я так і зроблю.
— Сподіваюсь, тобі більше нікуди не треба.
— Нікуди. — підтвердила я.
Він полегшено видихнув, і я засміялась, коли він потягнув мене на вихід.
Я не встигла вдихнути повітря, коли він притягнув мене до себе на коліна й атакував мій рот своїм. Світ здається перестав для мене існувати в цей момент. Були тільки ми. Я сильніше стиснула сорочку під моїми пальцями, відчуваючи, як чоловік почав цілувати мене настирливіше. Дике бажання пробудилось у мені, коли Давид охопив задню частину шиї і нахилив назад.
— Давиде… — прохрипіла йому в губи.
— Так?
— Нам терміново потрібна твоя спальня.
Він лукаво посміхнувся, а тоді з новою силою притиснувся своїми губами до моїх. Я відчувала сором за свої зітхання та легкі стогони, які видавала перед водієм Давида, хоча вірогідність того, що він нас почув була мала, оскільки Давид підняв ширму, яка відгороджувала його від нас.
Легке тремтіння пройшлося моїм хребтом, коли я опинилася на ліжку. Давид нависав наді мною зверху все ще палко цілуючи. З моїх грудей вибився стогін, коли його гарячі губи почали цілувати мою шию і опускалися до ключиці.
— Ти неперевершена. — шепотів він, між поцілунками.
Ще один видих вибився з мене, коли його губи почали цілувати мої груди через тканину плаття. Мені потрібно позбутись його негайно.
— Моя.
Я спробувала пропхати руки під себе, щоб розсунути бігунок, але Давид зупинив мене. Мені чомусь здавалось, що такі чоловіки, як Давид поспішають, не турбуючись про те, щоб протилежна стать відчувала задоволення. Але схоже я помилилась.
— Ще ні. — з його уст це звучало, як попередження.
З мене вирвалось розчароване зітхання, коли він повністю відсторонився і зліз з мене. Але потім моє серцебиття пришвидшилось, коли Давид скинув з себе піджак, після чого почав розстібати ґудзики.
— Можна допомогти? — запитала я, коли зупинилась навпроти нього.
Він кивнув даючи дозвіл, і я потягнулась пальцями до першого ґудзика. Мої руки тремтіли, коли я розстібала ґудзик за ґудзиком, відчуваючи на собі палкий погляд Давида. Коли закінчила він зняв її і відкинув у бік піджака.
Мої пальці затримались на його твердих грудях, і я провела ними до низу вивчаючи рельєф його м’язів. Він здригнувся, коли я спробувала доторкнутися нижче талії та схопив мене за руку, притягнувши у ще один поцілунок.
Я відчула легке поколювання, коли він відсторонився, повертаючи до себе спиною. Його пальці швидко потягнули замок донизу, вивільняючи мене. Давид поцілував мою голу ключицю і я нахилила голову притуляючись до нього.
— Я не можу від тебе погляду відвести. — прошепотів мені.
Я тихо застогнала, коли він потягнув зубами за лямку бюстгальтера стягуючи його.
— Мені ніхто ніколи не робив стільки компліментів. — зізналась я. — Тому, я повинна тебе попередити, що можу звикнути до них.
Знову опинившись притиснутою на ліжку, я застогнала, коли він провів доріжку з поцілунків від шиї до живота. Це відчувалось надто добре. Я занурилася пальцями у його волосся, сильно стиснувши, коли він злегка прикусив мою шкіру, а після дмухнув.
— Я не проти говорити тобі їх щодня, бо ти як ніхто інший заслуговує на них.
— Не зупиняйся, — попросила я.
Він хитро посміхнувся, а тоді стягнув мої трусики донизу. Його погляд сповнився жару, коли він опустив погляд вниз.
— В тебе є останній шанс зупинити мене. — попередив він.
— Я хочу тебе.
Для нього це прозвучало як наказ, бо він одразу зарився своїм обличчям мені між ніг. Мої груди сильно здіймались, і від цього дихати було важко. Моя спина вигнулась, коли він почав інтенсивніше облизувати мене своїм язиком. Я сильніше вчепилась зубами в нижню губу, стримуючи черговий стогін.
— Не стримуйся. Я хочу чути тебе. — хрипло сказав він.
— Не буду. — пообіцяла йому.
Він схвально кивнув, і продовжив доводити мене до піку. Ледь не до болю я стиснула простирадла відчуваючи, що на межі. Мої стогони і схлипи розносились кімнатою. Я голосно простогнала, коли насолода прокотилася моїм тілом.
— Ти чудова.
Я розплющила очі, дивлячись у темні очі Давида. Вони горіли бажанням, так ,як і мої.
— Ти вже це казав.
— Можливо.
Він нахилився до тумбочки, витягуючи сірий пакетик. Після чого почувся звук розриву. Я розслабилась, і глибоко вдихнула, коли Давид повільно увійшов у мене, наповнюючи сантиметр за сантиметром. З нього вирвався легкий стогін, і помітила, як він стиснув щелепи.
Я доторкнулась долонею до його щоки, щоб він поглянув мені в очі.
— Мені не потрібні ніжності, я прийму все, що ти мені запропонуєш. — лагідно промовила до нього.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наші обіцянки, Ана Маіс», після закриття браузера.