Читати книгу - "Стежка навколо вогню, Лариса Лешкевич"

Агіль ласкаво, наполегливо притискала чашу до її губ. Тавіфа заплакала, заскулила, але випила зілля до дна.

– Тепер її черга! – сказала Агіль, вказуючи на Оейде, яка, як і раніше, нерухомо лежала на камені.

Рамхеб підняв голову дівчини і грубо засунув пальці їй у рот, щоб відкрити.

Оейде ледь не вирвало від огиди. Щосили встромила вона зуби йому в палець.

– Ось тварюка! Прокинулася! – рявкнув Рамхеб і замахнувся вже, щоб вдарити дівчину по обличчю, але, зупинений владним поглядом Агіль, просто схопив за горло і стиснув.  

–  Вип'єш по-доброму! – рявкнув він, – інакше...

Агіль ткнула чашу в губи дівчини.

Страшно було пити незнайоме зілля. Оейде засмикалася, замотала головою, але залізні пальці стиснулись  з такою силою, що стало неможливо дихати.

– Пий! – роздратовано взвизгнула Агіль.