Читати книгу - "П'ятеро поросят"

Вперше висока, молода людина з серйозним і уважним обличчям — Джон Реттері — заговорила:

— Цікаво було б довідатися, чому ви так говорите, пане Пуаро?

Той повернувся до нього.

— Звичайно, я скажу. Що побачила мадемуазель Уільямс? Вона побачила, як Керолайн Крейль хапливо витирала відбитки пальців. Потім притиснула пальці свого мертвого чоловіка до пляшки з-під пива. До пивної пляшки, прошу вас це запам'ятати! Але ж цикута була у склянці, а не в пляшці. Поліцією не було знайдено слідів цикути в пляшці. В пляшці ніколи не було ні краплі цикути! А Керолайн Крейль не знала цього. Вона, завбачувана вбивця свого чоловіка, не знала, як він був отруєний. Вона гадала, що трунок у пляшці.

Мередіт заперечив:

— Але чому?

Пуаро перервав його:

— Саме так: чому? Чому Керолайн Крейль намагалася з таким відчаєм підтвердити теорію самогубства? Відповідь на це має бути досить проста. Тому що вона знала, хто його отруїв, і була готова зробити все, стерпіти що завгодно, аби підозра не впала на ту людину. Хто ж міг бути тією людиною, яку захищала б вона? Філіп Блейк чи Мередіт? Ельза Грієр чи Сесілія Уільямс? Ні, була тільки одна людина, яку вона хотіла б захистити будь-якою ціною… Мадемуазель Уоррен, ви принесли останнього листа, якого написала вам сестра? Я хотів би прочитати його для всіх.

Анжела Уоррен відповіла.

— Ні.

— Але, мадемуазель Уоррен…

Анжела підвелася.

— Я дуже добре розумію, що ви хочете мені приписати. Ви хочете сказати, що я вбила Еміаса Крейля і моя сестра про це знала. Я відкидаю це звинувачення з усією твердістю.

Пуаро сказав:

— Лист!..

— Лист був тільки до мене.

Пуаро кинув погляд туди, де наймолодші сиділи разом. Карла Лемаршан сказала:

— Я дуже прошу, тьотю Анжело, зробіть, будь ласка, так, як просить пан Пуаро.

Анжела Уоррен сказала з гіркотою:

— Ну от, Карло! У вас зовсім немає почуття благопристойності. Це була ваша мати. Ви…

Голос Карли прозвучав чітко і схвильовано:

— Так, це була моя мати. І тому, що це була моя мати, я маю право вимагати цього від вас. Бажаю, щоб лист було прочитано!

Анжела Уоррен поволі витягла з сумки листа і подала Пуаро. Вона сказала з гіркотою:

— Краще б я ніколи вам його не показувала.

Одвернувшись, вона почала дивитися у вікно.

У той час, коли Еркюль Пуаро читав листа Керолайн Крейль, сутінки все більше проникали у всі закутки кімнати. Карла відчула раптом, ніби хтось ще присутній у лабораторії, набирає певної форми, слухає, дихає, жде.

Голос Еркюля Пуаро урвався. Потім його почули знову:

— Ви всі, звичайно, погодитеся, що це дуже цінний лист, тому що помічаємо в ньому одне важливе упущення: він не містить анінайменшого протесту, що стосувався б її невинності.

Анжела Уоррен сказала, не повертаючи голови:

— Це даремно.

— Так, мадемуазель Уоррен. Це було даремно. Керолайн Крейль не повинна була говорити своїй сестрі, що вона не винна, тому що вона знала, що її сестра певна в цьому, що в неї були найвагоміші підстави про це знати. Єдина турбота Керолайн Крейль полягала в тому, щоб втішити, заспокоїти сестру і усунути можливі зізнання з боку Анжели. Вона весь час повторювала: все прекрасно, моя дорога.

Анжела Уоррен сказала:

— Ви не можете цього зрозуміти: вона хотіла, щоб я була щаслива, і все.

— Так, вона хотіла, щоб ви були щасливі. Це безперечно. Але не про дитину думала вона. Це вона зробить пізніше. Ні, її сестра займає всі її думки і позбавляє всіх інших турбот. Сестру треба заспокоїти, треба підбадьорити, підтримати, щоб вона прожила своє життя щасливо і мала успіх. Для того, щоб ярмо сприйняття мадемуазель Анжелою жертви пані Крейль не було занадто важким, Керолайн додає цю багатозначну фразу: «варто сплачувати свої борги»… Ця фраза пояснює все. Вона цілком стосується того хреста, який несла Керолайн усі ці роки з тих пір, як у пориві нестримної злості кинула прес-пап'є в свою сестру, спотворивши її на все життя. Тепер, зрештою, знаходиться нагода сплатити свій борг. І якщо це могло послужити втіхою, я твердо переконаний, що з виплатою цього боргу Керолайн Крейль знайшла мир і душевний спокій, яких не знала ніколи раніше. Переконану у виконанні свого обов'язку, її вже не могли турбувати неприємності процесу і загального осуду. Дивно говорити подібні речі, але в ті хвилини вона мала підстави бути щасливою. Так, навіть більше, ніж ви собі уявляєте. І я це зараз доведу. Пуаро на хвилину замислився, а потім знову: — Ви помічаєте, що при такій версії все стає зрозумілим щодо реакції Керолайн? Погляньте на весь ланцюг подій з її точки зору. Насамперед попереднього вечора трапляється випадок, який нагадує їй про гірке її отроцтво. Анжела кидає в Еміаса Крейля той же предмет, яким вона вдарила сестру багато років тому. Анжела кричить, що хотіла б бачити Еміаса мертвим. Затим наступного ранку Керолайн заходить у колишню оранжерею і бачить, що Анжела бавиться з пивними пляшками. Пригадуєте слова мадемуазель Уільямс: «Анжела була там. На її обличчі був вираз вини…» Вини, тому що вона обдурила її. Це був смисл, якого надавала мадемуазель Уільямс, але для Керолайн — вираз лиця раптово захопленої Анжели міг мати зовсім інший зміст. Не забувайте, що і раніше бувало, принаймні не раз, що Анжела підсовувала всяку всячину в напої Еміасові. Керолайн бере пляшку, яку їй дає Анжела, і несе вниз, до «батареї», там спорожняє в склянку Еміасові, який, випивши пиво одним дихом, морщиться і каже: «Сьогодні все має противний смак!» Керолайн тоді ще нічого не запідозрює, але після сніданку вона знову іде в «батарею» і знаходить свого чоловіка мертвим. Вже ніскільки не сумнівається, що він отруєний. Проте вона його не отруювала. Хто ж тоді?.. І раптом її пронизує здогадка: погроза Анжели, вираз лиця Анжели, коли вона була застигнута над пляшкою. Навіщо вона це зробила? Дитяча помста, можливо, без наміру вбити, а тільки напакостити. А можливо, дівчина вчинила все це задля неї, Керолайн? Може, вона зрозуміла і обурилась, що Еміас кине її сестру.

Керолайн пригадує — о, як ясно пригадує свої власні бурхливі і нестримні емоції того часу! — коли вона була в Анжелиному віці. У її думках виникає одним-єдина думка: як же захистити Анжелу? Анжела вовтузилася з пляшкою, відбитки її пальців повинні бути на пляшці. І Керолайн швидко витирає її, наводить блиск. Якщо переконати всіх, що Еміас покінчив життя самогубством… Треба, щоб знайшли відбитки