Читати книгу - "Тиша"

Стало тихо. Вона їх не переконала. Хай би що вона там хотіла сказати.

— Ми можемо багато що, — сказала вона. — Але ми не можемо замовити землетрус.

— І навіть якби змогли, — сказав чоловічий голос. — Якби це якимсь чином було зроблено. А потім з’ясувалося б. Ми б дістали довічні вироки.

Каспер торкнувся кнопок, платформа ковзнула вгору. Він рахував ряди чорних вікон. Земля під ними потемніла, потім зникла з очей. Перед ними було світло.

У кімнаті була засвічена тільки одна настільна лампа. Лоне Борфельдт сиділа на стільці, її чоловік сидів, притулившись до батареї, вони дивилися просто перед собою, у бік вікна, як двоє людей у кінотеатрі. В обох на нижній частині обличчя були пов’язки. Чоловік зазнав дивовижних змін. Обличчя його стало довгим, довшим, ніж звичайне людське, він сміявся, дивлячись у вікно.

Аске Бродерсен стояв спиною до вікна, в руках у нього був невеличкий ломик. Усю підлогу кімнати, де була ця трійця, укривав цупкий поліетилен. Каспер дістав окуляри. Обличчя сидячого чоловіка не стало довгим: його рот був розітнутий до вух, удари розірвали обидва жувальні м’язи, нижня щелепа впала на шию.

Каспер відчув, як обм’якло тіло людини поруч з ним. Франц Фібер опустився на дно платформи.

Бродерсен ударив сидячого чоловіка ломом. Він стояв за метр од вікна, Каспер розумів, що навіть у свої кращі дні він би не встиг перестрибнути через підвіконня непомітно для цієї людини.

Він натиснув на кнопку, платформа поповзла вбік.

— Я хочу вниз, — сказав Франц.

— Молитва, молися далі.

— Не можу. Не можу сконцентруватись.

— Є одна історія про святу Лютгард, черницю цистерціанського монастиря, — сподіваюся, тебе не бентежить, що вона була католичкою, — вона ніяк не могла підтримувати постійну зосередженість. Але їй явилася Всевишня. І сказала: «Заспокойся, це нічого, що будуть проміжки, бо я їх заповню».

Кабінет був порожній. Каспер закріпив платформу й заліз у вікно. Потім він втягнув за собою Фібера.

З цього приміщення, напевно, можна було потрапити до коридору. З нього мав бути вхід у бібліотеку, Каспер потягнувся до дверної ручки.

Двері розчинили ногою. Вони вдарили Каспера в груди, і його відкинуло назад до стіни.

Кремезний чоловік із слуховим апаратом увійшов до кімнати, в руках у нього було щось пласке, схоже на стартовий пістолет, тільки з довгим стволом.

Коли Каспер був маленький, охоронців набирали з найбідніших верств суспільства. Відколи настав загальний добробут, охорона чужих грошей стала престижною професією. Чоловік цей рухався плавно, немов танцюрист на придворному балу, але в безпосередній близькості він звучав важко і наполегливо, з великим внутрішнім авторитетом.

Він зупинився, широко розставивши ноги, підняв зброю і приготувався протистояти віддачі. Каспер зрозумів, чому ствол був довгий. На нього нагвинчено перфорований металевий циліндр, крізь перфорацію було видно, що він був набитий скловатою, — це був глушник. Каспер пам’ятав такі з циркових часів, їх використовували для умертвіння тварин, коли треба було поспішати, наприклад, якщо кінь ударився об край манежу і в нього виявлявся відкритий перелом ноги.

Молитва почалася сама собою, без слів, але значення її було таке: «Люба Всевишня, дозволь мені тримати серце відкритим і дай мені силу зустріти первинне світло».

Франц Фібер стояв за дверима, і чоловік його не бачив. Тепер він зробив крок уперед, завів одну з милиць між ніг охоронця й повернув його.

Сам постріл був приглушений. Але позаду Каспера пролунав дивовижний звук, немов молот ударив по каменю. Спочатку він не відчув ніякого болю, лише оніміння всередині тіла. Ноги йому підломилися, і він сповз на підлогу. Обличчя напасника і його власне були за кілька сантиметрів одне від одного.

Каспер схопив його за голову і вкусив за ніс. Він укусив його, щоб вижити, одночасно він почув співчуття, частина його свідомості благала: «Всевишня, хай ця людина потрапить до рук гарного пластичного хірурга, бо тільки це зможе повернути йому роботу манекенника».

Чоловік розкрив рота, щоб закричати. Каспер засунув йому в рот великоднє яйце.

Каспер підвівся. Черевний прес здавався однорідною больовою площиною. Він з усієї сили ударив металевою підставкою яйця по потилиці лежачого. Охоронець схилив голову на підлогу й затих.

Каспер узяв у нього пістолет. Уперше в житті він тримав у руках вогнепальну зброю і не відразу збагнув би, як нею користуватись. Він простягнув її Фіберу.

І вийшов, згорбившись, у коридор. Випростатися він не міг. До бібліотеки вели троє дверей, він обережно спробував відчинити одні з них, вони були замкнуті. Тоді й інші теж будуть зачинені.

Він повільно вернувся назад до кабінету. Доведеться входити з платформи.

Він гадав, що пневматична пошта вийшла з моди, але ця пошта була, мабуть, поштою іншого покоління. Кнопок не було, лише чорний екран — він торкнувся його кінчиками пальців, з’явилися якісь червоні цифри. На стіні висів список адрес пневматичної пошти, він знайшов адресу бібліотеки. Дістав авторучку. Забрав у лежачого охоронця яйце. На обгортці написав: «Замість мого імені — три крапки, зараз я прийду і вколю». І засунув яйце в трубу.

— Порахуєш до двадцяти, — сказав він, — і відправиш.

— Ти поранений у живіт, — сказав Франц.

Каспер задер на собі сорочку. Біля пупка був маленький розпухлий отвір.

— І в спину, — додав молодик, — куля пройшла наскрізь.

Каспер забрався назад на платформу, від’їхав убік, назад до бібліотеки.

Навіть за той короткий час, поки його не було, натекло багато крові. Каспер не міг точно визначити, чи живий чоловік. Аске Бродерсен повернувся тепер до жінки.

Мить Каспер прислухався до молитви — насправді вона ні на хвилину не припинялася. Він звернув її до свого внутрішнього образу святого Генезія — святого всіх блазнів і акторів, який помер мученицькою смертю в 303 році, після того як він урятував чимало душ від страшних мук.

Загула пневматична пошта. Аске Бродерсен зупинився. Підійшов до терміналу. Всі ми поштові наркомани. Усім нам просто необхідно прослухати автовідповідач. Перевірити електронну пошту. Забрати кореспонденцію з поштової скриньки. Посеред обіду. Посеред кохання. Посеред допиту.

Каспер відчинив вікно. Забрався на підвіконня і скотився на підлогу. Аске Бродерсен стояв, тримаючи яйце в руці.

11

Він був без піджака. І в підтяжках.

— Я хочу бачити дівчинку, — сказав Каспер.

Бродерсен стояв, тримаючи яйце в руці.

— Вона в сусідній кімнаті.

Каспер приклав пальці до шиї сидячого чоловіка — той був живий. Рот