Читати книгу - "Вибрані листи"

«et quiescenti agendum et agenti quiescendum est» — хто відпочиває, тому діло треба робити, хто діло робить — відпочивати треба.

207

Береги рясно зодягнені буком… — Зразок живопису засобами слова, чим особливо захоплювалися римські письменники, пам’ятаючи, що «всяке мистецтво — це наслідування природи» (omnis ars naturae imitatio est); додамо, що це своєрідний переклад: того, що бачить око, — на папір (таблички, папірус); римляни дбали, щоб цей переклад був точний, не гірший, але й не кращий, як оригінал; з такою ж любов’ю й мистецтвом Горацій описує, наприклад, джерело німфи Бандусії (Оди, III, 13), що може слугувати ілюстрацією його ж вислову: «Ut pictura poesis» (поезія — як картина); не тільки поезія, а й, бачимо, проза.

208

Гіспеллати — жителі міста Гіспелл в Умбріїї (нині Спелло).

209

…знаючи твою людяність, гадаю, не посмієшся. — На стінах були, звісно, й прості, подекуди неграмотні написи, що прославляли Клітумна; посміятися над ними аж ніяк не було б виявом людяності (humanitas).

210

Урс — Корнелій Урс, приятель Плінія, ближче невідома нам особа.

211

Патерн — хтось із приятелів Плінія, можливо, його краянин.

212

…відпускаю своїх на волю… — Відпускання рабів на волю (manumissio) можна було здійснювати у два способи: з дотриманням усіх юридичних приписів (m. iusta) та спрощеним способом (m. non iusta). При тій процедурі, окрім посадової особи, мав бути хтось із римських громадян, який, торкаючись паличкою раба, виголошував відповідну фразу, якою стверджував цей акт; свою згоду озвучував і власник раба.

213

Дім їхнього господаря — то наче республіка… — Так і Сенека у «Листах» (47), згадуючи «звичаї предків» — часи, коли людянішим було ставлення до рабів: «Господаря називали «батьком сімейства», а рабів — челяддю […] вважали свій дім невеличкою республікою».

214

…надломлює… сама ця доброта… — див. Передм., с. 40.

215

Макрін — Цецілій Макрін, ближче невідомий нам приятель Плінія.

216

…Тибр вийшов із берегів… — Одна із вілл Плінія була на березі Тибра. Див. також VII, 15, прим. 4, с. 132.

217

Аніо — притока Тибра (нині Teverone). Див. Передм. с. 26–27.

218

…межі страху немає. — Див. Передм., с. 39.

219

Максім — один із приятелів Плінія.

220

…писати з легкою, вільною душею… — Одна річ, коли просто пишемо (змушуємо себе писати), інша — коли пишемо з «легкою, вільною душею»; в оргіналі: «vacuo animo…» — вільною від усяких турбот і невеселих думок (Вакуна — староіталійська богиня миру і дозвілля).

221

Галл — ближче невідомий нам приятель Плінія.

222

…байдужі до чогось близького, сягаємо по далеке… — див. Передм., с. 41.

223

…америнські посілості — Америн — містечко в Умбрії (нині Амелія).

224

Вадимонське озеро — нині це маленьке озерце, laghetto Bassano; жодних плаваючих острівців, звісно, вже тут немає.

225

…точно виміряну… різьблену округлість. — Ознака того, що озеро вулканічного походження.

226

Колір води синюватий… — Точно описано колір багатої на сірку лікувальної води: Пліній в усьому намагається щонайправдивіше описувати бачене.

227

…озеро священне… — Сірці, яку спалювали на жертовниках, як і вогневі загалом, віддавна приписували цілющу, очисну силу; була вона синонімом грому.

228

…як на ньому опинилася. — На відміну від людини, яка покликана все зауважувати, над усім замислюватися, усім цікавитися.

229

Гемін — Розіан Гемін, приятель Плінія; можливо, перебував на військовій службі у Траяна.

230

…будьмо безпощадними до себе… — див. Передм., с. 43.

231

Мáксім — див. VIII, 19, прим. 2, с. 148.

232

Ахайя — римська провінція (з 146 р. до н. е.), що охоплювала, включно з островами, всю Грецію до меж Македонії; див. Передм., с. 4.

233

…стан вільних міст… — Такі міста не підлягали контролю римського намісника, хіба що той був наділений спеціальними повноваженнями імператора, як адресат цього листа, Максім, як і сам Пліній на посаді намісника в Віфінії.

234

…богів, засновників міст… — Майже кожне грецьке місто пишалося, що його засновником був хтось із богів або героїв.

235

…саме ця земля подарувала нам право… дала закони… — За легендою, перш ніж укласти «закони дванадцяти таблиць» (451–452 рр. до н. е.), римляни відрядили посольство до Афін і до інших грецьких міст, щоб ознайомитися з тамтешніми законами, зокрема з тими, які видав Солон, про що Лівій у «Римській історії від заснування Рима» (III, 31, 8).

236

…не страх, а любов… допоможе… — Акцентування ваги любові у стосунках між людьми було ще однією причиною появи переказу про прийняття Плінієм християнства.

237

Павлін — Валерій Павлін, консул 107 р.

238

…найщасливішим я вважаю того… — Серед низки латинських синонімів прикметника «щасливий» (felix, faustus, fortunatus, prosper, laetus та ін.) beatus (тут — у найвищому ступені: beatissimus) — означає щастя не в пересічному значенні цього слова, а в значно глибшому, пов’язаному з духовним багатством людини, її благом (блаженний, блаженність — у християнській лексиці); звідси й «беатифікація».

239

…сите й німе дозвілля… — В оригіналі: «Pingue altumque otium», досл.: товсте й глибоке; у Горація: «Хай і худібка, й все інше товстіє, а тоншає — розум» (Сат., II, 6, 14); глибоке — мов у ямі: «Дозвілля без книги — то смерть, гробівець для живої людини» (Сенека).

240

Кальвізій — Кальвізій Руф, див. II, 20, прим. 1, с. 75.

241

Були циркові ігри… — Циркові змагання (перегони одночасно 4-12 колісниць) були основною розвагою в Римі. В імператорську добу цирк з його рядами сидінь, трибун, окремих лож для сенаторів і вершників, із зовнішніми портиками вміщав понад 180 тисяч глядачів.