Читати книгу - "Вибрані листи"

172

Гендекасилаб — одинадцятискладовий ямбічний вірш.

173

Ікарія — острів на захід від Самоса (нині Нікарія); назва острова пов’язана з міфом про Дедала й Ікара.

174

Героїчний вірш — гекзаметричний, первісно уживаний в героїчному епосі.

175

…в лаврентській садибі… — Її опис див. II, 17.

176

Азіній Галл — оратор, син Азінія Полліона, політичного діяча, історика, оратора і поета.

177

Тірон — вільновідпущеник Ціцерона, його секретар і близький приятель; винайшов скоропис — «notae Tironianae» (Тіронові знаки).

178

…опівдні… я пішов у спальню… — Цікаво, що у знаменитому «Салернському кодексі здоров’я» Арнольда з Віланови (XIII ст.), що орієнтується передусім на античні засади, опівденний сон не тільки не конечний, яку римлян, а й не бажаний: «Коротко спи, а краще й не спи в пообідню годину».

179

…поетам і подуріти дозволено. — У Горація: «впору ж бо й подуріти не гріх» (Оди, IV, 12).

180

Кальпурнія — дружина Плінія (див. також VI, 7).

181

Фуск — Фуск Салінатор (див. VI, 11).

182

Ферокс — Юлій Ферокс, консул (99 р.), проконсул Азії.

183

Той самий лист вказує; що ти не займаєшся, і на те, що займаєшся. — Подібно — у «Листах» Сенеки (3): «Отож, у тому листі ти і назвав його своїм другом, і заперечив це». Уточнення слів, чіткість і недвозначність вислову — одна з основних вимог письменника стоїчного спрямування.

184

Сатурнін — Помпей Сатурнін, ближче нам невідомий приятель Плінія.

185

…розриваюсь між обов'язками… — Пліній окреслює свою зайнятість (negotia): «розривають обов'язки» (distringor officiis), тобто різні, окрім державних посад (магістратур, намісництв), суспільні обов'язки (Пліній був куратором берегів і річища Тибра); «служу друзям»: Пліній, як адвокат, був зайнятий судовими справами своїх друзів, вважав, хоч обтяжливим, та «найблагороднішим заняттям» — і своє дозвілля (otia): «іноді займаюсь літературою» (studeo interdum); переважала, бачимо, зайнятість, своєрідна «окупація» (від. лат. «occupationes» — діла, заняття, досл. те, що ловить людину, хапає її); наш Сковорода, що перейняв від античних жагу «студій», тій «окупації» не піддався.

186

…вдячністю вирізняється… — Античні над усе цінували вдячність. Про це — ще Теогнід (VI ст. до н. е.), вважаючи вдячність ознакою «благородних», невдячність — ознакою «підлих»: «Підлій людині сприять — безглузде, Кірне, заняття, / Як ото ти б засівав сивого моря глибінь: / Води солоні засій — не діждешся високого жнива, / Підлому зробиш добро — не відгукнеться добром […] Добрий — отримане, хай там яке, найвище оцінить / І берегтиме в душі вдячність за добрий той чин».

187

Руф — один із приятелів Плінія, що цікавилися літературою.

188

Теренцій Юніор — приятель Плінія, один із тих, хто зійшов із «бігової доріжки» — відмовився від сенаторської кар’єри (див. Передм., с. 21).

189

…у нарбонській провінції… — Сьогодні це територія Південної Франції; там же місто Нарбон.

190

Максім — один із приятелів Плінія. Мабуть, Валерій Максім.

191

…найкращими буваємо саме тоді, коли нездужаємо. — Одне з цікавих спостережень Плінія (див. Передм., с. 39).

192

…лише лазні та джерела. — Саме те, що хворому не дозволено (пориваємось до того, що заборонене, — зауважували античні).

193

Сура — Ліціній Сура, адвокат, політик і дипломат, правитель Белгіки (північ Галлії), тричі обирався консулом, довірена особа Траяна.

194

Дозвілля мені дає змогу вчитися, тобі — вчити. — Спадає на думку афоризм: «Docendo discimus» (навчаючи — вчимося) і прислів'я, яке наводить Сенека у «Листах»: «Tamdiu discendum est, quamdiu vivas» (доки живеш, доти й вчитися маєш), а ще, знову ж Сенека, у діалозі «Про короткочасність життя» (XIV): «Дозвільними можна назвати лише тих людей, у кого є час для мудрості, лише вони живуть». Отож, боротьба за дозвілля — боротьба за життя. Цим закликом і починає Сенека першого свого листа до Луцілія: «Так і роби, мій Луцілію: виборюй себе для себе самого…»

195

…чи вважаєш ти, що привиди існують… Про привидів («simulacra», тобто подоби, образи речей), ідучи за грецькими філософами, передусім, за Демокрітом із Абдери, розмірковує Лукрецій у четвертій книзі поеми «Про природу речей».

196

Що трапилося з Курцієм Руфом. — Цю історію подає Таціт у своїх «Анналах» (XI, 21).

197

…тоді ще мало кому відомий… — Згодом він був призначений консулом і легатом у Нижній Германії.

198

…з’явилася жінка, що… перевершувала звичайну, людську, природу. — Подібно описує з’яву жінки (Філософії) на початку свого твору «Розрада від Філософії» Северин Боецій.

199

Атенодор — можливо, йдеться про філософа-стоїка з Тарса, міста в Кілікії.

200

…щоб уже полишити сумніви. — Декартове «cogito, ergo sum» стикається із «dubito, ergo sum» (сумніваюсь, отже, існую): сумнів, як і подив, — імпульс для думання; у Лесі Українки «scribo, ergo sum», ще у когось «sentio, ergo sum», є й інші варіанти, а початки — від Ціцерона: «Vivere est cogitare» (жити — означає мислити).

201

…твої «Історії»… — З чотирнадцяти книг цього твору збереглись лише кн. I–IV (повністю) і перша половина кн. V, що охоплюють події 69–70 рр. н. е.

202

Бетіка — римська провінція в південній Іспанії (нині Андалузія і частина Гранади).

203

Нерва — імператор Нерва на той час, вочевидь, перебував у вигнанні.

204

Роман — див. II, 1, прим. 1, с. 60

205

Джерело Клітумна — йдеться про річку в південній Умбрії; Клітумн — бог тієї річки (джерела).

206

…змінювати труд відпочинком, відпочинок — трудом. — Ремінісценція з Сенеки (кінцівка третього листа до Луцілія в риторичній фігурі commutatio):