read-books.club » Бойове фентезі » Вирок Бойового Мага, Andrii Noshchenko 📚 - Українською

Читати книгу - "Вирок Бойового Мага, Andrii Noshchenko"

30
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Вирок Бойового Мага" автора Andrii Noshchenko. Жанр книги: Бойове фентезі. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 4 5 6 ... 25
Перейти на сторінку:
Глава 5 - 6


Глава пʼята. 

Зблизька ті кораблі були ну зовсім велетенські, я навіть уявити собі не міг, скільки такі монстри зжирають ядер за годину польоту… І їх бойова міць… Точно я не міг визначити, але здогадувався, що один такий не менш десятка Богів Війни вартий. Я похитав головою, роздумуючи над тим, що сила імперського двору значно більша, аніж я то собі уявляв. 
    ⁃    Шановний Аней? - Мунк не одразу зрозумів, чому це я затримався.  
    ⁃    Йду я, йду…
Ми ступили на палубу одного з кораблів, де скупчилося кількадесят пишно вбраних людей. Я швидко перевірив усі аури на судні. Ні першого, ні другого принців тут не було. То кого ж прислали на перемовини? Невже сам імператор вирішив поворушити старими кістками? Та ні, то було б занадто… Скоріше за все хтось із родичів, старий та досвідчений перемовник, котрий вміє словами мед у вуха лити, та умовами руки крутити. Ми йшли широкою палубою поміж напружених людей. Здається, моя репутація була їм добре відома. 
    ⁃    Гей, народ, розслабтеся, я тут як парламентер, таких не можна вбивати, якщо ви не знали. 
Не оцінили вони жарт, так і стояли з перекошеними обличчями. Та й грець з ними, я ж не на застілля сюди до них прийшов. Васа та Мунк провели мене до широких дверей у кают компанію і пропустили мене уперед, самі лишилися зовні. Всередині було порожньо. Я знизнув плечима і пройшов до круглого столу з двома кріслами, та сів у одне з них. На столі були напої і фрукти, але, на мою думку, не варто було їх вживати. Хвилини йшли, але ніхто до мене не приходив. Навмисно змушують чекати? Це не зневага, це… Дідько, вони хочуть змусити мене нервувати, щоб легше потім домовитись. Гаразд. Я встав і рушив до виходу, хай самі з собою домовляються у такому випадку. Двері позаду відчинилися. 
    ⁃    Шановний Аней, вибачте за затримку, мені потрібен був час, щоб зібратися з думками. 
Я обернувся. У дверях стояла молода світловолоса дівчина, років, мабуть, двадцяти. Приємна зовнішність, хоч і не красуня, мінімум косметики, спокійний тихий голос. Хто вона, в біса, така, і що тут робить. За її одягом я теж не міг визначити її статус, то могла бути як служниця високопоставленої особи, так і посадовець. Аура дівчини відповідала аурі мага низького рівня. 
    ⁃    Ти взагалі хто? 
Почну но я з ролі грубого невігласа. 
    ⁃    Ой, вибачте, шановний Анею, я Мірта, принцеса Північної Імперії. 
    ⁃    Хоооо… Ціла принцеса. І що ти тут робиш? 
На обличчі дівчини на мить промайнула розгубленість, що викликало у мене посмішку. 
    ⁃    Шановний Анею, сьогодні я тут як представник Північної Імперії, та маю повноваження для ведення переговорів з вами. 
Я повернувся до крісла і вказав їй рукою на сусіднє. 
    ⁃    Ну то давай, починай, чому стовбичиш? 
Вони прислали цю ледь повнолітню дівку?! Що за чортівня? Імператор це зробив? Та ні, навряд. Він би використав другого принца, який не був мені ані ворогом, ані другом, але все ж знав особисто. Або взагалі невідому мені, але досвідчену людину. А що, коли імператор взагалі не знає про ці перемовини? Я уважно стежив за принцесою, котра йшла до столу. Сама прийшла?  З такою свитою? Точно ні.  Другий принц? Той би прийшов особисто. Тоді лише один варіант. Клятий вилупок! Це точно перший принц Імперії. Сучий син не хоче керувати розореною Імперією, після того як татусь ось-ось навічно відкине копита, але сам не прийшов, бо скоріш за все я б йому пику розбив. От же хитра паскуда! Ну що ж, пограємо. Мірта сіла у крісло навпроти. 
    ⁃    
    ⁃    Шановний Аней, я розумію, що легко досягти домовленості нам не вийде, але повірте мені, Імперія зробить усе від нас залежне, аби припинити цю ворожнечу. 
    ⁃    Ого! І яким же чином? Збільшите винагороду за мою голову? Відмінна ідея, мільйона золотих за вбивство Бога Війни дійсно малувато буде, потрібно хочаб два. Та що я таке кажу, менш ніж за пʼять не подохну! 
    ⁃    На даний момент, шановний Анею, це вимушений крок, аби ви теж  були зацікавлені у домовленостях. 
Ого, а мала вміє показувати зубки. Я ошкірився. 
    ⁃    То що там перший принц мені пропонує, щоб я не лишив його з голою дупою ще до коронації? 
    ⁃    Ви вже здогадалися? 
Отут я її підловив, такого вона не чекала. 
    ⁃    Я не шановна Васа, до двійки два додати можу. 
Мірта коротко кивнула головою, наче погоджуючись зі мною. 
    ⁃    Місце правої руки імператора. 
    ⁃    Що, вибач? Я ж злочинець, котрого хоче на шмаття подерти кожен житель столиці, і отак зразу правицею імператора? Принц точно при тямі зараз? 
    ⁃    То пусте. Сьогодні ворог, завтра друг… Усе буде так, як накаже імперський двір. До того ж, натовп любить переможців, а ви за короткий час стали таким у битві сотні та на магічному турнірі. Повернути вам звання героя Північної Імперії буде легко, не турбуйтеся за це. Але, у випадку вашої відмови, ненависть простого народу до вас буде лише наростати, адже позбавляючи їх дешевого ресурсу - ядер монстрів, ви саме їм погіршуєте життя. Імперський двір завжди візьме своє, ви ж розумієте. 
Вона була права. Виробництво, сільське господарство, побут - усе у Імперії було завʼязано на ядра монстрів, без них то прямий шлях до зубожіння, промислової деградації та голоду у країні. І ще до бунту проти імперського двору народ мене першим розіпне. 
    ⁃    То й що? Гадаєш, мене турбує що з ними станеться? Північна Імперія мала необережність атакувати мене, хоча я попереджав не робити цього. Імперський двір брехливо звинуватив мене у трагедії, що сталася у столиці, і я маю про це забути? Я Бог Війни, чорт забирай, і моїх сил вистачить не те, що вашу Північну Імперію зруйнувати, а перекинути увесь чортів континент до гори дригом! 
    ⁃    Я це розумію, шановний Аней, і саме тому я сьогодні тут, щоб досягти домовленостей з вами. І що б там не було, ви все ж не дали прямої відповіді на пропозицію. 
    ⁃    Ти про службу твоєму брату гівнюку? В жодному разі, мене страшенно нудить щоразу, коли бачу його морду. Так що ні, такої угоди не буде. 
Я встав, і вже збирався було йти, але вона мене зупинила. 
    ⁃    Я маю ще одну пропозицію. Як вам трон імператора Північної Імперії, шановний Аней? Достатня така ціна за угоду? 
Ого! Такого я не очікував почути. 
    ⁃    Що ти маєш на увазі? 
    ⁃    Візьміть мене. І станьте імператором! 
    ⁃    Та що ти, в біса, верзеш таке?!
    ⁃    Шановний Аней, усе досить просто. Мій батько не встає з ліжка вже кілька тижнів, мало хто сподівається на його одужання. Перший принц, хоча і є зараз фаворитом на трон, але якщо його раптом спіткає невдача… Зі сходів там впаде, звернувши шию, чи з вікна пʼяний випаде - то ніхто сумувати за ним не буде. А зважаючи на вашу силу, другий принц відступить, якщо ви надасте йому гарантії безпеки на фізичне існування. Тож, як законний чоловік принцеси, ви будете єдиним і беззаперечним кандидатом на престол Імперії! Як я і казала, план цей простий і реальний. 
Ти диви яка амбітна дівка. З простої принцеси одразу в імператриці мітить, та ще й мене використати хоче. 
    ⁃    Пфффха-ха-ха-ха! Аха-ха-ха-ха!  - мене прорвало - Та нащо мені трон? Ще й з тобою на додачу?! Чи ти дійсно вважаєш, що мені цікаві ваші внутрішні інтриги та влада над якоюсь там Імперією? Оооох, посміялись, і добре… Але мені от що цікаво - як ти наважилась на таку пропозицію? Це з самого початку був твій план? 
Здається, така реакція збентежила Мірту, вона навіть почервоніла. 
    ⁃    Гадаєте, шановний Аней, життя принцеси імперії таке просте? Та мені місця не буде після смерті батька, особливо якщо я не досягну з вами угоди сьогодні. І не важливо, хто стане наступним імператором, перший чи другий принц - мене продадуть як скотину! Я все своє життя лише те й роблю, що намагаюсь вижити, то що поганого у тому, що саме це я і зараз роблю?! 
    ⁃    Досить, досить, мене ти цим навряд чи розчулиш, - я махнув рукою зупиняючи її - до того ж мені це не цікаво. Тож, якщо це все, то я піду. 
Дівчина встала. 
    ⁃    Заберіть мене з собою, шановний Аней! - це було так гучно сказано, що я аж розгубився. 
    ⁃    Ти про що це? 
    ⁃    Контракт! Я згодна на пожиттєвий контракт під Оком Судді! Я стану вашою служницею! Навіть якщо я не досить гарна щоб привабити вас, я добре розуміюся на управлінні людьми та у політиці континенту! Я точно зможу стати вам корисною! Будь ласка, шановний Аней! 
Дідько забирай, та чим же їй погрожує той вилупок, що вона навіть на рабський контракт згодна? Хе-хе, принцеска у рабинях? Мені схотілося ще познущатись з неї. 
    ⁃    Служити мені хочеш? З твоїм рівним сили? Та ти не сповна розуму, я не підбираю баласт у команду. 
    ⁃    Я й справді лише маг третього кола, але моя користь не у моїй силі, а в розумі, це я вам гарантую, шановний Аней! До того ж, я маю це! - вона витягла білу табличку зі сховища. 
    ⁃    Що воно таке? 
    ⁃    Посвідчення члена імператорської родини. Мало хто посміє атакувати власника такої таблички. 
А це вже більш цікаво, ніж сама принцеса. 
    ⁃    Цього замало. Що ще запропонуєш? 
Очі Мірти заблищали, вона відчувала, що ще трохи, і вона отримає угоду. 
    ⁃    Будь ласка, шановний Анею, скажіть що вам ще треба…
    ⁃    Мені сподобався цей кораблик, - я покрутив пальцем у повітрі - його хочу.  
    ⁃    Шановний Аней! Це… це звичайно не флагман імперії, але…
    ⁃    Що вже не так?
    ⁃    Це улюблений корабель першого принца…
    ⁃    Аха-ха-ха-ха! То я хочу його ще більше! То що, цей корабель і ти на додачу - і ми вкладаємо угоду. 
Ляснути таким чином першому принцу по писку буде весело. 
    ⁃    І ви більше не руйнуйте підземелля у Північній Імперії? 
    ⁃    Так, і я більше не руйную підземелля у Північній Імперії. Буду туди ходити лише за ядрами, або з інших причин, та руйнувати не буду. 
    ⁃    Згода! 
Мірта витягла зі сховища сувій контракту та розгорнула його. На папері  спалахнуло червоне магічне коло з дивним візерунком всередині. 
    ⁃    Перед Оком Судді вкладається цей контракт і тож буде його виконано! Я, Мірта, принцеса Північної Імперії, звідси і надалі іменуєма як «замовник», та Бог Війни Аней, звідси і надалі іменуємий як «виконавець», вкладають між собою цей пожиттєвий контракт служіння. Замовник зобовʼязаний служити виконавцю, виконуючи усі його накази окрім тих, що неминуче призведуть до смерті замовника. Виконавець взамін зобовʼязаний лише не руйнувати підземелля Північної Імперії, на час служіння замовника виконавцю. Контракт буде вважатися виконаним за згодою обох сторін. При виникненні умов Арбітражу буде нарахована пеня винній стороні у розмірі трьох відсотків від зоставшогося віку. При порушенні замовником умов контракту, що ставить під загрозу виконання цього контракту, на замовника як на винну сторону накладається штраф у розмірі ста відсотків від зоставшогося віку. Усі вимоги та правила, за якими складено цього контракту, відповідають статуту Бога суддівства, та не підлягають оскарженню і будуть розглядатись лише у площині цього статуту!
Варто було дівчині сказати ці слова, і над нами зʼявилася магічна печать Ока Судді та пролунали слова «Контракт набув чинності!». На пергаменті зʼявився текст, магічне коло з нього перетворилось на дві червоні стрічки, котрі злетіли у повітря і обкрутились об наші запʼястя. 
    ⁃    То он воно як, контракт служіння може вкласти лише той, хто хоче служити… за якусь важливу для нього послугу. 
    ⁃    Пане Аней, а ви не знали? Інакше тут усі б були вже рабами. 
    ⁃    А ти теж нічого, заклала у контракт страховку від свого брата. «На час служіння замовника виконавцю» ха-ха-ха! - процитував я її слова. 
    ⁃    Це змусить його не тільки відмовитися від будь якого переслідування, а ще й опікати мене, коли він стане імператором, пане Аней. 
    ⁃    Не називай мене паном. Принаймі на людях. 
    ⁃    Слухаюсь, пане Аней. 
    ⁃    Ходімо, гостям на моєму кораблі вже час забиратись геть. 
Мірта пішла уперед і відчинила мені двері. Десятки пар очей одразу ж подивилися на нас. 
    ⁃    Панове, тепер цей корабель моя власність, а вона - я вказав пальцем на Мірту - моя служниця і лишається зі мною. А вам пора вже йти собі, куди ви хотіли. 
    ⁃    Та я прибʼю цього вилупка! 
Васа витягла свої шаблі і повільно пішла в мою сторону. Несподівано Мірта вискочила поперед мене і розставила руки, перекривши шлях Богині Війни. 
    ⁃    Шановна Васа, що ви собі дозволяєте? Я ледь уклала угоду, яка врятує нашу Імперію, а ви хочете усе зруйнувати?!
    ⁃    Але ж ваша світлість, бути служницею у цього… у цього! - Васа ніяк не могла підібрати мені епітета. 
    ⁃    Ваші особисті взаємини мене не цікавлять, шановна Васа! Та не смійте дорікати офіційному представнику Імперії у переговорах! 
Васа фиркнула, сховавши зброю. 
    ⁃    Немає в мене з цим взаємин! 
    ⁃    Ох, шановна Васа, то ви так, без взаємин, гризли ніжно мене за вушко лише годину тому? І тільки для того, щоб я погодився на перемовини? Ви розбили мені серце, шановна Васа! Я ж сподівався, що ми навіть більше ніж друзі! 
    ⁃    Я точно його зараз вбʼю! - гаркнула Богиня Війни. 
Мунк мовчки ухопив її за плечі та потягнув подалі від мене. 
    ⁃    Удачі, шановний Аней! - гукнув він мені, штовхаючи Васу за борт, після чого стрибнув за нею. 
    ⁃    І вам на все добре, шановний Мунк! Нагляньте за шановною Васою там, щоб вона не накоїла дурниць! 
До мого корабля пришвартувався ще один, і люди почали переходити на нього. Довелося, однак, по рукам їм надавати, щоб не тягли з собою усе, що на їх погляд погано лежить. Помітив також, що дехто з них хотів попрощатися з Міртою особисто, але не наважився, оскільки я був поруч. Спровадивши останнього з них і розшвартувавшись я не став оглядати свій новий корабель, а почав шукати достатньо велике сховище, куди б його можна було прибрати. Одне зі сховищ магів, котрих я прибив на днях непогано для цього підходило. 
    ⁃    Ми теж сходимо з корабля. - сказав я дівчині. 
Я витягнув свого човна і стрибнув на нього. Мірта ходила вздовж борту і дивилася на прірву у пів сотні метрів між кораблем та човном. 
    ⁃    От же ж безпомічне! 
Довелося мені стрибати назад, щоб перенести її на човен. 
    ⁃    Пане Аней, ви хочете продовжити шлях на цьому човнику? 
    ⁃    Ти хоч уявляєш скільки та дурня жере ядер за годину льоту?!
    ⁃    Ні, але цей човник.. маленький. 
Я прибрав корабля до сховища. 
    ⁃    Тут вісім кают. Одна з них моя, тож в тебе навіть є вибір у якій з семи  інших оселитися. Яка різниця, скільки у твоєму палаці спальних кімнат, коли ти не можеш спати більш аніж у одній за раз? 
    ⁃    Зрозуміла, пане Аней, - після короткого мовчання відповіла дівчина - більше я вас такими дурницями турбувати не буду. 
Я активував навігаційну мапу і знов відновив курс на Гарах. Те, що я тепер не буду руйнувати підземелля, ще не відміняє збору камʼяних кубів та ванн з мани монстрів. Та й кілька храмів Білих Близнюків знищити дорогою не завадить. 
Я саме вирішив перетрусити той мотлох, що зібрав після бою з магами у пошуках чогось корисного, коли Мірта знов підійнялася на кокпіт. 
    ⁃    Пане Аней, ваш камбуз… Він порожній! 
Та дідько забирай, по контракту ж вона мені служить! Я пильно подивився їй у очі, намагаючись збагнути, чи то не знущається вона з мене. Та начебто ні. 
    ⁃    Ох, гаразд. Ходімо. 
Ми спустилися у кают компанію де я поставив на стіл кілька тарілок зі стравами, що закупив ще у Льготе. 
    ⁃    Завтра будемо у Гараху, там матимеш кілька годин, щоб купити собі усе необхідне для кількох місяців подорожі. Гроші хоч маєш? 
    ⁃    Гроші? Ні, нажаль не маю…
    ⁃    От тобі й принцеса Імперії. Навіть грошей не має… - я дав їй гаманець з грошима. 
    ⁃    Пане Аней, раз ви кажете на кілька місяців, то куди ми подорожуємо? 
    ⁃    У Матан. 
    ⁃    Матан? Але ми летимо у протилежний бік зараз. 
    ⁃    Сідай, пʼять з географії. А то я не знаю. Мені треба заплутати наш слід і знищити кілька храмів Білих Близнюків. А також навідатись у пару підземель.  
    ⁃    Пане Аней, дозвольте запитати, чому ви знищуєте храми? Це ж не просто так? 
Я навіть не знав, що їй сказати. 
    ⁃    Ти знаєш, що храми забирають частину аури та мани у простих людей, чим вкорочують їм віку? 
    ⁃    Це не великий секрет, знаю, звичайно. 
    ⁃    То чому питаєш?
На обличчі Мірти був подив. Складалося враження, начебто то так і має бути. 
    ⁃    Тому що не розумію, якщо чесно, адже так було завжди. Це наша плата Богам за мир на континенті. 
    ⁃    Гадаєш, вони мають право брати таку ціну? Життями людей? Люди ж не худоба, врешті-решт. 
    ⁃    Не смію вас судити, та чи впевнені ви, що ваша стратегія вірна? Яка кінцева мета? 
    ⁃    Так, впевнений. Знищивши храми я позбавлю їх сили і вбʼю Білих Близнюків. 
Очі дівчини стали круглими, вона аж подих затамувала. 
    ⁃    Але ж… баланс сил континенту теж впаде, а тоді демони… Демони усіх нас знищать!
    ⁃    Демони? 
Я раніше кілька разів чув, як люди кажуть за демонів, та вважав це фольклором. Помилявся? 
    ⁃    Так! За допомогою правил балансу сил Білі Близнюки зрощують сильних магів та Богів Війни, щоб вони були на варті пролому світу і захищали континент від демонів, що лізуть звідти! Пане Аней, невже ви цього не знаєте? 
Я цього і справді не знав. Та я знав інше, що пролом світу виник саме через Білих Близнюків. 
    ⁃    Ти їх виправдовуєш цим? Та вони ж і влаштували той пролом світу! А тепер, замість того щоб відповісти за це чи виправити, використовують людей континенту, щоб і силу богів мати, і худобу, тобто вас, оберігати! Дурепа ти! 
    ⁃    Пане Аней, я не знаю, хто що влаштував, але на даний час ваша стратегія хибна, вважаю. І ви самі то розумієте, здається. Але, у будь-якому разі, я буду слідувати за вами і зроблю усе, що ви накажете.  Разом з тим, я намагатимусь мінімізувати втрати від ваших дій, не докоряйте мені за те. 
    ⁃    Теж мені, голос розуму знайшовся! 
Я вийшов нагору. Вона все вірно говорила, але бажання знищити кляту церкву і двох псевдо божків пекло мені розпеченим залізом. А пролом світу… демони… То усе якесь далеке, у що я навіть не вірив. 
    ⁃    Та хай йому! 
Крикнув я через борт і сів читати гримуари Рома. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 4 5 6 ... 25
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вирок Бойового Мага, Andrii Noshchenko», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вирок Бойового Мага, Andrii Noshchenko"