Читати книгу - "Серденько Змія, Віолетта Котова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Не складно було здогадатися. – розсміялася дівчина. – зараз спробуємо повернути Вам зір. Вона бачила, що очі злиплися від бруду.
Дівчина всадовила мене на канапу та змусила зняти форму.
- Роздягайтеся, чи Вам допомогти?!
- Так одразу? Було б цікаво… - посміхнувся я. – Та краще я сам. - ніколи не був бабієм, це вперше забув, що я одружений, бо так кортіло побачити цю дівчину з приємним голосом, от і ляпнув дурницю. Форму зняв за декілька секунд, як в армії колись, поки горів сірник.
- Гарний результат. – тепер всміхалась вона, відчував.
- Що з очима? Чому я тебе практично не бачу?
- Схоже, що в очі потрапило багато бруду, але все можна виправити, не хвилюйтеся…
Коли вона промила мої очі та закапала якимись ліками, суворо заборонила вставати з канапи. Поки я лежав, обробила садна та рани, в деяких місцях навіть вилучила маленькі уламки, які застрягли в тканинах тіла. Уважно оглядала плече та руку з татуюванням. Ні, я цього не бачив, шкірою відчував її зацікавлений погляд.
- Цікаво?! - загоровив зненацька.
- Що? – відволіклася на мій несподіваний голос. – Вибачте, гарний малюнок. – я про себе всміхнувся, не помилився, таки розглядала.
- Дякую за допомогу. – не втримався, сів та розплющив очі, сподіваючись, що зір повернувся. Покліпавши трохи, покрутив головою, подивився перед собою, та з радістю зрозумів, що бачу краще. Ще був присутній деякий дискомфорт, але очі стали чистими, практично весь бруд чарівниці вдалося вимити.
- Не хвилюйтеся, з очима все гаразд, дуже скоро зір буде як новий.
- Краще б у мене фейс став як новий. – побачивши себе у розмитому відображенні скла в дверях, я злякався. Вся мармиза пофарбована землею та кров’ю, очі тільки й сяють, як дві яскравих фари. – Красень! – констатував я потерши підборіддя та з посмішкою на всі зуби повернувся до своєї лікарки.
- Тут всі красені. - зітхнула вона. – Вам пощастило, відбулися мінімальними пошкодженнями. – вона протягнула мені вологий рушник, а я й завмер, бо нарешті побачив її обличчя ближче та впізнав.
Ну от і зустрілися давні знайомі 🤭 Ви ж теж здогадалися, кого саме побачив Олег? 😲
Вдячна всім хто приєднався 💋 Моїм давнім читачам та новим! 🤩 Будь ласка, не забувайте ставити зірочки книзі та підписатись на сторінку автора 🌹
Заздалегідь вдячна ❤️
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Серденько Змія, Віолетта Котова», після закриття браузера.