Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

   Аня з Миколою дивилися на мене як на психічно не врівноважену. Ну так, уявляю, що вона думала, але вона ж не знає усієї правди та того, що зараз відбувається не може зрозуміти. Хоча вже всі зрозуміли, що ми знайомі, тільки от нажаль не знають яким було це знайомство.

   Одразу було бажання врізати йому та втекти, але я ж не можу хвилювати свою єдину найкращу подругу в такому стані. Тому доводиться зібратися з усіма своїми силами і трохи заспокоїтись. 

   Мажор, якого звати Олег, я вже й забула його ім'я, поводить себе як ні в чому не бувало, либиться постійно, а мене це бісить страшенно.

   Він привіз смаколики та дитяче шампанське і ми святкували спасіння їхньої фірми. Анька, коли працювала у них, виявила, що їхню фірму обкрадає головна бухгалтерка і завдяки моїй подрузі вони не залишилися з голим задом, сьогодні якраз затримали цю злодюжку і їхній фірмі нічого не загрожує більше.

   Ніби п'ємо дитяче шампанське, а таке враження, що мажора від нього гребе. Постійно коситься на мене, то підморгне, то либиться до мене, а мене кожен раз тіпає від цього.

   Сиділи ми досить до пізна, час пролетів дуже швидко, поки не прийшла медсестра і не нагадала нам котра година. Ми зовсім забули, що серед нас є вагітна Анюта і їй потрібен відпочинок . Швиденько зібралися, розпрощалися і пішли додому.

   Нам з мажором довелося виходити разом на вулицю. По коридорі йшли мовчки, а коли вийшли на сходи він несподівано обернув мене лицем до себе та притис спиною до стіни. Я з несподіванки тільки відкрила рот, щоб щось сказати, як він накрив мої губи своїми в пристрасному і наполегливому поцілунку. Мені почало невистачати повітря. Мажор відступив від мене і відпустив мене, а я ледь не втратила рівновагу і не звалилася на підлогу, та мажор, встиг мене підхопити:

    - Так ти мені подобаєшся набагато більше, вмієш все ж таки підкорятися.

   Я знову спалахнула від гніву:

   - Ще раз до мене наблизишся або хоча би подумаєш зробити щось подібне, рахуй, що ти труп.

   - Це, що погрози? Мені варто починати боятися? 

   - Ні в якому разі, просто попередження про всяк випадок.

   - Я звичайно досі пам'ятаю твій адар цією тендітною ніжкою .

   Він провів рукою по моїй нозі від коліна аж до бедра. Шкіра де торкалася його рука неймовірно пекла як від опіків. Не розумію чому моє тіло так на нього реагує.

   Збираюся з усіх сил і відштовхую його від себе. Вириваюся і біжу на вулицю. Підбігаю до своєї машини і тільки беруся за дверну ручку як хтось мене ловить за руку. Тільки повертаюся і хочу заїхати, але застигаю від несподіванки . Бачу не мажора, а Юрасика . Оглядаюся в пошуках мажора, а він зник, просто розчинився в повітрі.

   - Привіт, з тобою все добре? Чому ти вийшла з лікарні? Ти захворіла?

   - Ні Юрасику , зі мною все добре. Просто моя дівчина в лікарні, от я її і провідувала. 

   Немає бажання щось йому пояснювати, та і спілкуватися зараз бажання ні з ким теж немає. Хочу просто якнайшвидше опинитися в своїй квартирі.

   - Ясно. Зрозуміло. Ти мені якась перелякана здалася? 

   - Тобі здалося. А ти, що тут робиш?

   - Я просто живу тут на сусідній вулиці, якраз вигулюю собаку і йду додому.

   Я тільки тепер побачила, що поруч маленька собачка.

   - Гарна в тебе собачка.

   - Дякую. Може зайдеш до мене на чай? Вибач, дурницю запитав.

   - Ні дякую, але вже пізно.

   - Так, я все розумію. Вибач.

   - До завтра.

   Я швиденько сіла в машину і завела двигун. Якийсь надто насичений сьогодні день. Щось забагато всього. 

   Хоч додому доїхала без пригод. Тільки подумала, що нарешті я вдома і вийшла з машини, як побачила мажора під своїм будинком, він стояв обпершись об свою машину. Ну за що мені все це???

   Я тільки зраділа, що нарешті добралася до дому і, що вже можу спокійно видихнути, що на сьогодні вже з пригодами закінчено, а тут він. Йду до свого під'їзду навіть не звертаючи на нього увагу. Може вдасться проскочити непоміченою. Дарма я сподівалася. Тільки підійшла до під'їзду як мажор перекрив мені вхід собою.

   - Що це за опудало терлося біля тебе ? Щоб я більше його біля тебе не бачив.

   В мене пропав дар мови від таких слів. Що він собі дозволяє?

   - Це, ну як тобі сказати? Ну це мій секс партнер, розумієш? Я ж жінка, а для жінок потрібно займатися сексом регулярно , для здоров'я. Ми просто спимо разом без будь яких обов'язків.

   - Значить так, я не можу ризикувати твоїм здоров'ям, тому від сьогодні ти спиш зі мною. Пропоную почати прямо сьогодні. А цьому, скажи, що в ньому більше немає необхідності, якщо не зрозуміє з першого разу, я сам йому все поясню. Головне, щоб він більше не крутився біля тебе.

    Я мабуть дурницю ляпнула, сама себе загнала в глухий кут. І що мені тепер робити, як викручуватися.

   - Ну ти розумієш, мене чоловіки не цікавлять від слова взагалі, я дівчаток люблю. А Юра якраз мені ідеально підходить.

   - Ти просто не була із справжнім чоловіком. Я зможу тебе задовільнити ще й як.

   - Точно ні, навіть не старайся, я не реагую на чоловіків, вони мене навіть не заводять.

   - Нічого я готовий постаратися, щоб тебе повернути в нормальний світ.

   Ну хто мене тягне за той язик, я ніколи не вміла промовчати за , що постійно знаходжу пригоди на свою п'яту точку. Блін, своїми байками зробила лише гірше. Як тепер виплутатися, то не Юра, цей так просто не відстане. Ну за що???

    - Та ні дякую, не варто, якось переживу.

    - Я не можу тебе залишити в біді. Почнемо прямо зараз.

   Він підхоплює мене на руки і несе в будинок. Я починаю бити його кулаками і верещати.

   - Відпусти мене, що ти робиш? Ти що хворий? Вже поставив мене на місце. 

    - А якщо не поставлю, то що?

   - Відпусти негайно. Куди ти мене несеш?

   - Як куди, повертати тобі любов до чоловіків.