Читати книгу - "Байки, Олена Пчілка"

Вже й крило зростаться стало, чарівная мрія

Серце Чайки оповила і тверда надія

На щасливе життя тихе, на вільнім просторі,

Де лани широкополі, гори, ліс і море.

Кречет каже: - Де ти будеш, з тобою полину

На край світа, бо несила кинуть сиротину! -

На ті речі лихо нишком усміхалось,

Бо з недолею гіркою уже поєдналось...

У бір якось ненароком голубка влетіла

Та на гілку біля Чайки і Кречета сіла.

Кречет пильно подивився в голубині очі,

Що дивились на Кречета, як зірки в півночі.

- Звідкіля вона? - питає, сам очей не зводить,

Кругом лихо тихо ходить, своє діло робить.

А у Чайки серце мліє, наче горе чує...

Друг з голубкою полинув... Чаєчка сумує.

- Де взялось ти, враже лихо? - бідная питає.-

Нащо мені життя моє, як долі немає?

Я ж надію в серці мала на могутні крила,-

А тепер!.. Жить самотою вже мені несила!

Сонце світить та не гріє, ні з ким розмовляти,

Полетіла б світ за очі - несила літати!

Смійся ж, лихо невмируще! Тішся, люте, вволю.

Бери ж моє життя тяжке, бери мою долю! -

Через силу бідна Чайка крилами змахнула,

Вдарилась об діл, об землю й навіки заснула...

- Лети собі на волю! З тебе клітки буде! -

Сказали раз орлові добрі люди,

Що роки довгії його держали

В неволі темній, в тузі, у печалі.

- Лети!..- І опинивсь орел на волі,

На світлі ясному, у чистім полі.

І озирнувсь навколо неборак.

Побачив він лани знайомі, луг-байрак,

Де в вільній розкоші кохався він колись,

Де в того дуба кучері зеленії вились,

Що був йому причалом по літанню,

І часто так з’являвся в спогаданню!..

Орел побачив небо те безкрає,

Куди тепер полинути він має,

Свої в повітрі розпустивши крила -

Надії, думки гордої вітрила.

І стрепенув орел крилами знову.

Хотів до хмар полинуть на розмову.

Та ба! Занадто довго нудився в неволі!

Зомліли крила. Згризли серця болі

Колишню міць велику,- не ставало сили

Туди летіть, куди було носили

Орла колишні думоньки охочі;

Осяйне світло сонцеве вражало очі,

Що помарніли в сумнім полоні.

І опустивсь орел понизині,

Упав на дуб той кучерявий, рідний,

Хотів насилу там зібратись, бідний!

Та вже ж там інші, дужчії орли сиділи -

Ні стану, ні журби його не зрозуміли,

Знебулого - крилом з погордою одбили!

Траплялось бачить вам орла такого?

Ох, тяжко так дивитися на нього!

Ох, давня ти, байко!

Хіба що незнайко,

Простак-невіглас

Не чув тебе зроду!

Дійшла ж ти до нас

Від давнього вельми народу!

Ті греки змисленні

Казки незчисленні

Із музами 2 вкупі творили -

Розкішні, чудові,

Богам до любові,

Та й цюю навіки потомні зложили,

Мистецького хисту додавши,

Величнії краски узявши:

Вложилась таємная річ, непроста,

Істоті таємній в уста.

Отож була Сфінксова мова:

- Чужий чуженине, вгадай мого слова!

Хто вранці ногами іде чотирма,

У південь ступає двома,

Як сонце ж надвечір згасає -

На трьох шкандибає?

І загадку тую вгадав чоловік!

Вгадав... Та й по цей день її не минає

Ніхто із людей, хоть і ревне шукає

Від долі незмінної лік...

Малим немовлятком до звіра подобний

Бува чоловік неспособний:

Плазує, навколо рятунку блага...

Аж осьде вона надбіга -

Пора молодая, жадана,

І дужа, і міцна, кохана!

Тепер чоловік порятунку не просить,

Він гордо та пишно головоньку носить!

Він цар тепер світа свого!

От справжняя доля його!

Чи так же?.. Мине панування те миле -

Он хирная старість іде!..

І владар помалу з кієчком бреде,

Себе підпирає, як древо похиле!

Дожив чоловік... І ослаб, і осліп...

Так це він - коханої жизні вінець?..

Чи кращий початок життя, чи кінець -

Нехай угадає новітній Едіп!.. 3

________________

Олена Пчілка

БАЙКИ

318

Друкований текст для вичитування взято з:

Пчілка Олена. Годі, діточки, вам спать!: Вірші, оповідання, казки, фольклорні записи. Київ, «Веселка», 1991.

ISBN 5-301-00921-4

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

© Оцифрування, вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2019

© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2019

1 - Клейнод - коштовність, самоцвіт.

2 - Музи - у грецькій міфології богині - покровительки поезії, мистецтва, науки.

3 - Едіп - персонаж грецького міфа.