Читати книгу - "Фольклорні записи - ч. 3, Олена Пчілка"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
В понеділок - до кумці ходила. У вівторок голівоньку мила, у середу кісоньки чесала, а у четвер хустку добирала, у п’ятницю добрі люди не пряли, у суботу - родичів поминали, а в неділю на весіллі гуляла! Скажіть самі, люди добрі, коли ж би я пряла?..
ПОХОДЕНЬКИ
- Чий ти?
- Дядьків Паньків.
- А чого тобі треба?
- Та дайте нам походеньки, батько й мати просили.
- Е, не знаю, чи вони в нас дома. Чи віддали кому... Жінко, чи дома наші походеньки?
- Нема, по селу ходять. Узяв Антін Кривохатка, що з краю хатка.
- Іди ж, хлопче, отуди на край села: там тобі скажуть, чи ти знаєш, чого питаєш!
ЯК МУЖИК ГУСЕЙ ДІЛИВ
У одного бідного мужика не стало хліба. От він і надумався піти до пана попрохати. Та коли ж іти просити, то треба ж щось на гостинець понести! Піймав мужик гуску, сказав жінці спекти й поніс у двір. Пан поговорив з мужиком, прийняв і гуску та й каже:
- Спасибі тобі, чоловіче! Тільки як же ми поділимося тією гускою, у нас же сім’я чималенька!
А мужик одказує:
- Не клопочіться, пане, ось я розділю!
Узяв ножика, одрізав голову, дав панові, примовляючи:
- Ви, пане, всьому дому голова, то вам - голову.
Потім одрізав шийку, дав пані і сказав:
- Ви, пані, найближчі до пана, до голови всьому дому, маєте й голосок любий до розмовоньки з усією сім’єю, то вам - шийка з горляночкою.
Потім одрізав лапки і каже синам пановим:
- Вам ніжки, топтати батьківські доріжки.
А далі дав панночкам крильця і сказав:
- Ви незабаром повилітаєте з дому, то вам - крильця. А остаточки візьму хіба собі!
Засміявся пан і дав мужикові хліба й грошей.
Почув багатий мужик, що пан за гуску дав мужикові і хліба, й грошей, та спік аж п’ятеро гусей і поніс до пана.
- Спасибі,- мовив пан,- тільки як це нам поділитися тими гусьми - нас же всіх шестеро! Я, та дружина моя, та два сини, та дві дочки. Як же ми рівно поділимося?
- Думав, думав багатий мужик і нічого не придумав.
Послав пан по бідного мужика.
- Ось,- каже,- така й така справа, поділи між нами гусей!
- Добре! - каже бідний мужик і став ділити тих п’ятеро гусей: дав одну гуску панові з панею й сказав:
- Оце вас буде троє з гускою!
Потім дав одну гуску синам:
- Оце,- каже,- й вас буде троє з гускою.
Дав і двом дочкам одну гуску.
- І вас,- каже,- буде троє.
А собі взяв дві гуски.
- Оце,- каже,- й нас троє буде: я та дві гуски. Отепер уже всім наділено однаково. Всі по троє!
Пан посміявся і дав бідному мужикові ще грошей і хліба, а багатого прогнав геть.
* * *
Один господар жалівся своєму сусідові:
- Ну що його робить, що прокляті зайці обгризли мені щепи? Такі вже хороші щепи були, вже й родить починали, а ті куці взяли й позгризли щепу аж на п’ятьох найкращих щепах.
- А знаєш ти що,- каже сусід,- ти візьми на той рік пошмаруй свої щепи салом, то зайці більше не займатимуть.
Так той господар і зробив: як прийшла осінь, він взяв помастив усі щепи салом, не пожалував - таки добрий шматок сала на те перевів.
Коли зустрічаються після того, а порадник і пита:
- Ну що, як там з твоїми щепами? Правда, зайці більше не займали?
- Та ні,- каже той,- зайці не займали. Так зате друга біда трапилася: як помастив я щепи салом, то тоді збіглися собаки й геть чисто погризли кору на щепах, а зуби ж у них більші, ніж у зайців!
СКЛЯНІ ОЧІ
Прийшов чоловік по гроші, що заробив собі на роботі. Господар подививсь у книжку, де записував всякого, скільки хто взяв, та й каже чоловікові:
- Тобі нічого більш не слід, бо ти вже свої гроші всі вибрав.
- Та ні-бо,- каже чоловік,- не всі: ось подивіться краще по записах.
Узяв тоді господар окуляри, знов подивився у книжку та й говорить:
- Правда, я не добачив: тобі слід ще два карбованці.
Уклонивсь тоді чоловік і каже:
- Дай же, боже здоров’ячка тим скляним очам, а свої бодай і повилазили, коли такі ледачі!
«ПРИЄМНІСТЬ» МАМІ
Прийшов до пані гість, поважний такий чоловік; сидить, розмовляє. Бесіда така чемна!
Коли се приходить малий синок панін. Мати каже йому вклонитися.
- Привітайся,- каже,- хорошенько з паном Іваном!
Хлопчик привітався. Пан узяв його на руки. А хлопчик все заглядає йому то з одного боку, то з другого.
- Чого ти мене так розглядаєш? - пита його пан.
- А я дивлюся,- каже хлопчик,- чого в тебе такі маленькі вуха?
- Які маленькі? - перепитує пан.- Такі, як у всіх!
- Е ні,- править хлопчик,- у тебе повинні бути великі вуха, бо мама завжди каже батькові, що ти осел,- а в ослів вуха великі! Чом же в тебе невеликі?
Сп’ятився поважний гість,- та не зна й мама, куди дітись...
СПОДІВАНИЙ МЛИНЕЦЬ
- Коли б ми мали стільки масла, як не маємо муки, позичили б на селі сковорідку та й засмажили б величезного млинця,- так говорила стара циганка.
Чуючи теє, одне циганя швидко промовило:
- Я б з ним швиденько побіг до печі і всадив би, щоб хутко смажився млинець!
А друге циганя й собі додало, швидко показуючи рукою, неначе щось одриває та в рот кидає:
- А я б його отак їв!..
Старий циган,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фольклорні записи - ч. 3, Олена Пчілка», після закриття браузера.