Читати книгу - "Четверта світова. Інформаційно-психологічна війна, Микола Іванович Сенченко"

Інформаційну війну ведуть ідейні кілери — найманці з числа політиків, духівництва, інтелектуалів, які зраджують інтереси народу, проституюючи совість і розум. В умовах криміногенного режиму відбувається конкурс на підлість. Чим жахливіший негідник, тим вища його посада і тим більше можливостей у нього робити зло. Єврейський фашизм виховує фанатиків, націлених на знищення всього і всіх, хто їх перевершує, хто не втратив здатності думати й усвідомлювати загрозу мракобісся. У книжках відомих сатаністів Кроулі і Лавея настійливо проводиться думка: щоб відірвати людину від Бога й морально розкласти, її потрібно позбавити піднесеного почуття любові. Прагнення до цього завжди було головним напрямом розтлінної діяльності ідейних кілерів юдо фарисейської (демонічної) цивілізації в боротьбі із християнством. З розвитком і зміцненням демонічної цивілізації велична християнська етика любові витіснялася і її місце зайняли уявлення про «свободу сексу» і «право» кожної людини потурати своїм низьким матеріалістичним бажанням. Тривалий час, саме у цій частині, боротьба юдеїв і масонів проти християнства не мала успіху. І лише наприкінці XX століття юдофарисейська цивілізація почала брати гору у боротьбі, головними інструментами якої є засоби масової інформації й кінематограф.

Значно досконалішою стала технологія підготовки й використання «п'ятих колон», або внутрішньої опозиції, в країнах-жертвах агресії. В цілому ряді країн США вдалося насадити бажані їм режими, сприяючи приходу до влади політиків, які орієнтуються на Захід.

5. Четверта світова війна, на відміну від усіх попередніх, є перманентною, що безперервно розширюється в часі і просторі. США і НАТО послідовно освоюють регіон за регіоном, сферу за сферою життєдіяльності, створюючи мережу контрольованих опорних просторів на шляху до світового панування і встановлення нового світового порядку. Є всі підстави вважати, що Четверта світова війна може бути тривалішою за усі попередні війни разом узяті. Вона може розтягнутися на століття через великі масштаби і складність завдань, що їх поставили перед собою закулісні правителі. їм не просто потрібні території, сировинні ресурси і ринки збуту. Вони націлені на зміну вектора еволюційного розвитку всього людства, способу життя, на нову світобудову.

Усе свідчить про те, що ця затяжна війна матиме кілька етапів з визначеними цілями. Нинішній етап передбачає закріпити результати Третьої світової війни, оволодіти Україною, Російською Федерацією і всім пострадянським простором з метою створення плацдарму для захоплення Китаю. Цей етап може тривати до 2020 року. Якщо події у світі будуть розвиватися у такому ж напрямі, як сьогодні, то війна західної демонічної цивілізації з Китаєм неминуча. Проте Захід боїться Китаю. Ще в 1951 році після доповіді А. Даллеса в Сенаті, йому поставили запитання: «Чим пояснити, що, незважаючи на величезні витрати на нові системи зброї, СРСР все ще існує?» — Відповідь була такою: «У нас достатньо атомних бомб і бомбардувальників, щоб зруйнувати всі великі міста і всю промисловість СРСР, але ми боїмося Китаю, який, виконуючи свої зобов'язання перед Й. Сталіним, перейде на власних трупах Тихий океан і передушить нас голими руками в теплих ліжках». Сенатори більше не ставили таких «безглуздих» питань… Минуло 50 років…

Десь 2000 року до Китаю приїздить делегація об'єднаних соціал-демократів Європи. їй показали все, що вони хотіли бачити, зокрема й закриті об'єкти. Перед від'їздом делегація зустрілася з прем'єр-міністром Китаю. Після обміну люб'язностями і дифірамбів на адресу Китаю стосовно успіхів в економіці було заявлено протест про порушення «прав людини». На що прем'єр відповів: «Кожен із вас може викласти всі свої претензії з «прав людини» в Китаї. Я вам обіцяю, що вони всі будуть виконані, але за однієї умови — об'єднана Європа щорічно забиратиме у нас 100 млн бомжів». Після цієї заяви протестів більше не було, а в Китаї склалася «ідеальна система з прав людини». Справді, сьогодні Китай є головним болем для різноманітних адептів світового панування. Але й проти Китаю ведеться невидима війна.

Четверта світова війна має дві складові: зовнішню і внутрішню. Зовнішня війна ведеться США і НАТО проти різних країн за допомогою звичайної зброї. Найзначущими традиційними збройними конфліктами були війни проти Югославії (1999 р.), Афганістану (2001 р.), Іраку (2003 р.). В умовах звичайної війни ми маємо множину діючих осіб, до яких належать:

• ворог, який веде цілеспрямовані дії з захоплення території і ресурсів;

• підсобники ворога — ті, хто свідомо перейшли на бік ворога й намагаються мати щось за свою зраду;

• жертви війни — вбиті воїни і мирні жителі;

• велика кількість поранених, інвалідів, контужених;

• армія, що веде бій.

Внутрішня громадянська інформаційно-психологічна війна ведеться проти багатьох країн, в тому числі й проти країн колишнього Радянського Союзу. В умовах інформаційно-психологічної війни можна також виокремити діючих осіб, тільки основний удар спрямовано не на тіло людини, а на її душу, на моральні якості людини.

Російський вчений В. Задерей зробив досить вдалу спробу охарактеризувати сучасне суспільство на пострадянському просторі. Він визначив п'ять типів людей, які беруть участь у внутрішній громадянській інформаційній війні. Згідно з його класифікацією, до громадянського суспільства належать такі дійові особи:

1. «Явні паразити», які свідомо і цілеспрямовано ведуть захоплення території і ресурсів країни (1–2 %).

2. «Мародери» — підсобники ворога, які поспішають нажитися в умовах безладу і хаосу (5–7 %).

3. Основна маса населення (80–85 %) — «живі трупи», жертви інформаційно-психологічної війни, які фізично ще виживають, але моральних сил для опору вже немає. Це основний суб'єкт маніпуляції, що діє на них як допінг. Але час минає і вимагає значно сильнішу дозу допінгу, щоб маси в потрібний час проявили активність, зокрема й на виборах.

4. «Контужені» в інформаційній війні (5–7 %). Вони розуміють усі процеси, що відбуваються, але втішають себе різними ілюзіями, готові до боротьби, але не здатні бачити шляхи цієї боротьби і стають заручниками різних лідерів, у тому числі й штучно саме для них створюваних.

5. «Передовий загін» (1–2 %), це саме ті бійці, які не тільки розуміють, що триває Четверта світова війна, а й ведуть посильну боротьбу за свободу й