Читати книгу - "Бурштиновий Меч 2, Ян Фей"

?

Це справа твого брата? Брандо глянув на кинджал, який був звичайнісіньким ножем зі шкіри тварини. Вельможі не стали б користуватися такою вульгарною річчю, а використовувати її могли тільки мисливці в цій місцевості.

?

Дівчина-мисливець повернула голову, і Брандо здивувався, побачивши її червоні очі. Пея протерла куточки очей, зробила вдих, щоб заспокоїтися, і відповіла: Чи може сон бути реальним, мій Господи?

?

Що не так?

.

Не знаю, уві сні я була одна, і мені приснилося все, що сталося в той день. Мені наснилося, що я мертвий, замерзлий до смерті в річці, але душа моя була каламутна, і я ніби чув голос, який кликав мене.

Я побачив блідого Лицаря і в заціпенінні пішов за ним. Я бачив свого брата, і я бачив тих людей того дня, вони пройшли через цей ліс і повільно рухалися вперед, і я побачив свого брата, який ішов за ними, за вищою постаттю

,

Я бачила, як він проходив повз тут і падав. Я подзвонив йому, але він мені не відповів, і я побачив, як його кинджал упав тут

Пея опустила голову і з якимось страхом подивилася на кинджал у руці: Він тут.

?

Що ще ви побачили? Брандо відразу зрозуміла, що це повинна бути мрія її брата, і брат теж повинен був пережити сон про Загублені імена, а потім залишити тут частину своєї пам'яті. Але йому було трохи цікаво, мрія її брата була така незавершена, і здавалося, що він тут пройшов, що було неймовірно, і він не міг не розпитувати.

.

Я бачив, як вони йшли на крижане поле, вітер і сніг вкривали їхні постаті, і я залишався там назавжди.

?

Мисливиця підвела очі, її очі блиснули дивною панікою, і вона здригнулася: Я мертва, Найт?

Вона тупо подивилася на Брандо і спитала, майже тремтячи: Невже я, тепер я привид?

Брандо вважав, що запитання мисливиці трохи абсурдне, але він, мабуть, міг зрозуміти паніку в серці Пеї, не всі знали таємничі легенди так, як він, а більшість сільських жителів приписували б незрозумілі речі привидам і богам.

,

Він кашлянув, щоб розбудити Пею: Ти не мертвий, сон абсурдний, але частина побаченого може бути правдою. Можливо, вижив і ваш молодший брат. Так само, як і те, що ви побачили, ця частина насправді є спогадом, який він залишив після себе.

Пея почув це і весь затремтів, невже?

Звичайно, ви розумієте, мені не потрібно вам брехати. — відповів Брандо.

.

Пея від хвилювання стиснула руки в кулаки, її груди швидко піднялися і опустилися, вона обернулася і на мить подумала, потім повернулася назад і з деяким збентеженням сказала Брандо: Вибачте, Найт, раніше я була занадто нерозсудлива.

.

Брандо зітхнув, що ще він міг сказати. Ви можете попросити солдата дотримуватися військової дисципліни, але Пея, звичайно, не була ні солдатом, ні авантюристом, ні найманцем, вона була просто мисливцем. Але він все одно повчав її: Просто пам'ятай у майбутньому, що те, що ти робила раніше, було дуже небезпечним не лише для тебе, а й для інших.

Лицар позаду вас, деякі з них схожі на вас, у вас є брати, сестри або батьки дітей, чи вистачить у вас серця дозволити своїм близьким втратити їх?

.

Мені шкода, що цього разу Пея повісила голову від сорому. Вона знала, що вельможі мають багато правил, і людям її статусу зовсім не потрібно питати чому, їм просто потрібно їх дотримуватися. Але Брандо пояснив їй це, що змусило її почервоніти.

Хоча вона була в захваті від цих високих і могутніх вельмож, вона не обов'язково погоджувалася з їхніми цінностями в глибині душі, але слова Брандо змусили її зрозуміти, що люди насправді однакові, і правила в команді полягають лише в тому, щоб захищати всіх у ній.

Вперше Брандо прийняв вибачення дівчини-мисливця не за свою особистість, а за таку поведінку.

Чи можете ви визначити маршрут Великого герцога Аррека та інших? — перепитав він.

Дівчина-мисливець злегка злякалася, потім кивнула.

Це дуже просто. — відповів Брандо.

���

Льодовик відчаю

З того часу, як Алоз потрапила на це безмежне крижане поле, вона не переставала втрачати самовладання ні на день. Вона відчувала, що якби знала, що це станеться, то була б з Брандо, замість того, щоб слухати його і йти на зустріч з Веронікою з тим тупим Святим Попелястим Мечем.

.

Звичайно, було багато речей, які викликали у неї невдоволення. Наприклад, холодний клімат зробив її шкіру грубішою, а балакучий посол лицарського ордену Крус також довів її терпіння до межі. Яким оком скористався той хлопець, щоб побачити, що вона одна з людей Еруїна, і наважився заговорити з нею з таким настроєм.

.

Якби вона не хотіла викривати свою особистість, то перетворилася б на подобу дракона і залпом проковтнула б іншу сторону, щоб її вуха не бомбардували втомою цілий день.

.

Так було і з нащадками зарозумілих кіррлуцьких вельмож. Іноді вона нишком мружилася і дивилася на цих надокучливих хлопців своїми золотими очима, з ненавистю думаючи про те, чи не розрізати животи всім цим зарозумілим хлопцям після того, як ця справа закінчиться.

.

Але це була лише думка.

Хоча дракони були зарозумілі, вони не були дурними. Святий Вогняний Собор позаду вельмож Крус ніколи не дозволив би драконам возитися на людській території. Звичайно, чотири святі собори не були ключовими, ключовими були ті надокучливі, самовдоволені Буги.

.

Щоразу, коли вона думала про існування Срібного Народу в цьому світі, Алоз не могла не скреготати зубами від ненависті. Якби не буги, які завжди вихвалялися месіанськими майстрами, дракони вже перетворили б людей і ельфів на іграшки.

.

Як дратує.

Алоз люто вилаявся в її серці, проклинаючи усміхненого старого, щоб той розбив голову і помер якнайшвидше, а Онайс та інші плавучі міста якнайшвидше впали в море. Вона закрутила кілька локонів свого платинового волосся навколо вух і пробурмотіла, виходячи з намету.

, -

Якби не звістка про те, що Брандо і його група приїхали, вона б не спромоглася з'явитися. На вулиці було так холодно. Срібний народ, який мав злі наміри щодо драконів, називав їх великими ящірками. Алоз, звичайно, не міг прийняти це ім'я, але дракони дійсно були холоднокровними тваринами, і з цим не можна було сперечатися. За винятком Білих Драконів, більшість інших видів драконів почуватимуться некомфортно в холодну погоду.

.

Алоз чхнула в сніг