Читати книгу - "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"

Сьогодні була чудова нагода перевірити цю версію. Йти нікуди не треба було, а Ітан, на думку Здорованя, мав незабаром повернутися з пробіжки.

— Дякую за сніданок, — звернувся до мене Хенк. — Мені вже треба йти, а ти все ж таки подумай про пропозицію Ітана. І нам ще з тобою колись треба бути піднятись на вершину гори Ланінгель. Ти ж пам’ятаєш?

— Так. — Я посміхнулася. — Гарного дня.

— І тобі.

Ми з Тіною залишилися самі у будинку. Поки я прибирала, вона з глузливим виглядом спостерігала за моєю роботою. З музикою справа пішла значно швидше. В обід Ітан вдома так і не з'явився. Це було очікувано. Мені було цікаво, куди хлопець зникає ночами.

Коли я витягала пиріг із духовки, пролунав дзвінок у двері.

— І хто це до нас завітав? — звернулася до кішки. Вона граціозно зістрибнула з стільця і побігла до вітальні. — Тобі теж цікаво? Зараз побачимо.

Біля дверей я не відчула чужих емоцій, а тільки сильну енергетику. Вже без гадань можна було з упевненістю сказати, хто був по той бік.