Читати книгу - "Брама"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Дивно, що ти працюєш, — сказав я під час перерви.
Він не образився. Якщо брати до уваги, що Ден був доволі похмурою особою, зараз він мав неприродно бадьорий вигляд.
— Справа не тільки в грошах. Таким чином можна чогось навчитися.
— Чого?
— Скажімо, як домогтись успіху, Броудгеде. Я знову вирушу в політ, але цього разу дещо наближуся до перемоги. Там з’явилася нова деталь.
Дред сидів біля нас зі своїм інтерв’юером. Він пожвавішав і присунувся до нас:
— Розкажи!
Ден здавався нашорошеним.
— Кращі дані під час зчитування спектральних ліній, — туманно відповів він — А раціон? Ти ж розповідав, що наприкінці подорожі деяка їжа була дивною на смак?
Та перше ніж піти, я змусив Дена пообіцяти, що він пояснить свої слова.
— Я зателефоную, — сказав він Кларі та мені. — Можливо, завтра.
Ми удвох подалися додому.
Розділ 19Я почуваюся таким могутнім і водночас наляканим, що не знаю, як із цим боротися. На клаптику паперу Соня написала команду, яка перетворить Зіґфріда фон Психіатра, він же Невблаганний Переслідувач, на слухняне кошеня. Мені не треба читати з аркуша: я вивчив ті слова напам’ять. Усе ж, я читаю їх, повільно і ретельно:
— Зіґфріде, тепер увага: це команда найвищого пріоритету: «Категорія альфа альфа Маргарет Трумен Даніель Меркурій Венера Марс Земля шість шість нуль шість». Команда наказує тобі перейти в пасивний режим перегляду.
Я дивлюся на нього: нічого не відбувається.
— Зіґфріде? Я все правильно вимовив? Ти прийняв команду?
— Звичайно, Робе.
У нього точнісінько такий самий голос, як і доти. Я здригаюся й не знаю, чого очікував, просто не знаю. Можливо, я мріяв про те, що голограма, яка символізує непохитний авторитет, зникне, а на екрані на електронній трубці несподівано з’явиться напис: «РОДЖЕРЕ, Я ТВІЙ РАБ».
Я починаю тремтіти. Не роздумую над причиною цього, але це майже як під час сексуального збудження.
Я говорю:
— Ну, Зіґфріде, ти, старе відро з гайками! Це означає, що ти мусиш мені підкорятися?
Фігура непохитного авторитету терпляче відповідає:
— Це означає, що ти, Робе, можеш мною командувати. Зазвичай ця функція обмежена лишень екраном.
Оголошення
БЕЗБОЛІСНА СТОМАТОЛОГІЯ, оплата у вигляді особистого гонорару, обладнання для всіх потреб. Рекомендації. Тел.: 87-579.
Члени екіпажу незадоволені, що ви палите? В агента з Брами ви зможете придбати ексклюзивний чохол для притлумлення диму. Насолоджуйтеся цигаркою, позбавивши ваших товаришів диму. Для демонстрації зателефонуйте по тел.: 87-19 6.
Я насуплююся.
— Що це означає?
— Ти не можеш змінити базову програму. Для цього потрібна інша команда.
— Добре, — говорю я. — Ха! Ось перший наказ: покажи ту іншу команду!
— Не можу, Робе.
— Ти мусиш, чи не так?
— Я не відмовляюся виконати твій наказ, Робе. Я просто не знаю, що це за команда.
— Маячня п’яної крячки! — волаю я. — Як ти можеш на неї реагувати, якщо не знаєш її?
— Робе, я просто виконую їх. Або, — Зіґфрід увесь час пояснює батьківським і терплячим тоном. — Якщо хочеш почути більш змістовну відповідь, кожен фрагмент команди запускає послідовність вказівки, а після завершення запускається інший фрагмент команди. Говорячи технічною мовою, відбувається перехід перетину сокетів ключа на інший сокет, який йде слідом за бітовими ключами.
— Чортівня, — відповідаю я і впродовж кількох секунд обдумую почуте. — Тоді, Зіґфріде, що я можу контролювати?
— Ти можеш наказувати мені показувати всю збережену інформацію. Це можна робити в будь-якому режимі в межах моїх можливостей.
— У будь-якому режимі?
Я дивлюся на годинника і невдоволено помічаю: ця гра має обмеження в часі й у мене залишилося всього десять хвилин заняття.
— Тобто, наприклад, я можу змусити тебе говорити французькою?
— Oui, Robert, d’accord. Que voulez-vous?[7]
— Чи російською голосом — зачекай… — Я намагаюсь імпровізувати. — Скажімо, голосом басо-профундо, як у Большому театрі?
У відповідь пролунав тон голосу, немов із печери:
—
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама», після закриття браузера.