Читати книгу - "Подвійне життя"

Ні, ми не знаємо, звідки вона, хто вона є, нам про це невідомо. Ми знаємо, що цей лист обійшов багато видань. Навіть десь в Інтернеті він є. Здається, сама авторка з країни мрій. Можна дізнатися точніше, якщо ви зателефонуєте до редакції N це з їхнього дозволу ми надрукували цього листа.

Стефані зателефонувала до редакції N. Аби дізнатися, що вона-таки з країни мрій.

Стефані спочатку довго бавилася слухавкою. Потім таки набрала Ларса.

Ларс, я довго розмірковувала, гадаю, нашому майбутньому фільму не завадить трохи реклами.

Вау, з чого б це тобі турбуватися про такі речі, га? Щось вигадуєш?

Ларс, я хочу поїхати до цієї країни. Але мені потрібен офіційний привід, так би мовити. Мені потрібні журналісти, мені потрібні папараці. І ще, мабуть, мені потрібен ти.

Стефані, наш фільм ще не готовий. Навіть на рівні концепції.

Ми можемо зробити невеликий анонс. Ларсе, якщо твій сценарій дійсно важливий для тебе — я знаю, що така дівчина існує. Якщо твоє життя — дійсно Божий експеримент, я знайду для тебе цю дівчину. Але для цього мені потрібна невелика кампанія.

Тобто ти вирішила знайти її.

Так, я вирішила знайти її. Для чого ми можемо поїхати туди, Ларсе?

— Для того, щоб провести кастинг. До речі, ти офіційно відмовляєшся від ролі, ти це зрозуміла?

— Ні, Ларсе. Ніякого кастингу не буде. Я не знаю її в обличчя. І зовсім не факт, що вона живе у самій столиці, куди ми їдемо. Вона може жити у маленькому містечку. Вона може жити у селі чи селищі. Це просто шанс. Шанс для всіх нас, і для тебе також. А я просто хочу подивитися їй в обличчя.

— О'к, Стефані, ти хочеш, щоб про нас поговорив весь світ, аби просто подивитися комусь в обличчя?

***

Я знаю, она собирается приезжать через два месяца. В столицу моей любимой страны, что на нее нашло, интересно. Кажется, они готовят какое-то новое кино, наверняка экшн, тупой экшн, наверняка, ехала бы я сюда, надо подумать, надо подумать, надо подумать, что мне теперь делать.

Ведь я прекрасно понимаю, что такой второй возможности может и не представиться. Вряд ли она приедет на выходные, представляю, как она подгадывает, на какой бы выходной приехать. Ха. Это ее работа — ездить по всему миру и рекламировать себя, кока-колу и свои фильмы.

Что мне теперь делать?

Конечно, я могу, как всегда, просто купить или самостоятельно смешать водку с соком и написать парочку стихов. Даже новых. Ведь я буду чувствовать ее близкое присутствие. Или глинтвейн, меня научили, прикольная вещь, я могу пойти прогуляться на источник. Тоже вариант. Тебе же всегда было лень завершать начатое, пусть успех просто летает над головой, пусть я буду просто чувствовать удачу.

Что мне теперь делать, оставайся у себя дома, звезда.

Звезда моя.

***

Так, Стефані, я зрозумів, у тебе важкий період у житті.

Маю трохи подумати.

Подумати, чи потрібна мені насправді мрія режисера Біллі.

— Я все одно поїду туди, Ларсе. Моє ім'я — це гарантія наявності камер. На добраніч.

— На добраніч, сестро.

***

В первую очередь мне нужно подстричься, где-то через полтора месяца мне необходимо подстричься. Мне нужно быть готовой к увольнению, потому что я все равно поеду туда, где будешь ты.

Меня не покидает мысль о том.

Еще я давно хотела купить себе что-нибудь креативное.

Но я вряд ли куплю себе новое выражение лица.

Мысль о том, что ты.

Конечно же, на работе я не буду ничего объяснять, я не умею врать, а у меня будет сосать под ложечкой. Я просто скажу, что еду менять свою судьбу, я всегда знала, что наступит день — и моя судьба изменится, то есть просто все наконец-то станет таким, каким должно быть. А до этого я просто делаю свою работу и готовлю себя к этому, как абитуриент, хороший абитуриент просто готовится загодя к поступлению.

О том, что ты едешь ко мне.

Господи, жизнь волшебна.

Техпомощь.

***

Привіт, подумки я вже у повітрі.

Еге ж, я так і зрозумів. Літак за дві години, здається?

Здається, так.

Здається, цей світ зіскакує зі своєї орбіти.

Ти полетиш зі