read-books.club » Публіцистика » Наркономіка. Як працює економіка картелів 📚 - Українською

Читати книгу - "Наркономіка. Як працює економіка картелів"

313
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Наркономіка. Як працює економіка картелів" автора Том Вейнрайт. Жанр книги: Публіцистика / Бізнес-книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 47 48 49 ... 67
Перейти на сторінку:
це допоможе табуювати нелегальні наркотики, передусім кокаїн, і їх уже не так охоче пропонуватимуть сім’ї та друзям. Суворіший підхід дозволить посилити покарання за придбання наркотиків, аби просто з кимось поділитися, навіть якщо це й не дилери як такі. З виходом наркобізнесу в онлайн, де пересічним людям простіше купувати відносно великі партії, вони саме за такою схемою зможуть ділитися з друзями чи продавати їм дурман. Сьогодні майже весь верх збутового ланцюга наркотиків ефективно зайнятий онлайновими ринками, тому слід вести просвітницьку роботу і стримувати спроби масових закупів «для друзів», аби й цей сектор споживання зруйнувати.

Розділ 9. Диверсифікація на нових ринках

Від контрабанди наркотиків до контрабанди людей

З мексиканського боку кордону не здається аж таким важким швидко перебратися від злиденності до заможної, блискучої Каліфорнії. Перейдіть через нужденні околиці Тіхуани, що всіяли пагорби до самої межі, і наштовхнетеся на стару іржаву огорожу з гофрованого заліза з колючим дротом нагорі, який де-не-де поздирали. Металевий бар’єр у деяких місцях має лише два з половиною метри заввишки, і навіть дитина може стати на перевернутий ящик і перелізти через огорожу. Передавати щось через паркан ще простіше: багато мешканців району Лібертад – занедбаних околиць, що тягнуться до кордону з заможним світом, – призвичаїлися перекидати своє сміття через паркан, до США.

Тому, хто стане на небрукованій вулиці району Лібертад, може здатися, що потрапити до США – просте діло. Проте з каліфорнійського боку ви зрозумієте, що сьогодні зробити це набагато складніше, ніж раніше. За кількадесят метрів від старого іржавого паркану височіє інший, новіший. Він заввишки понад чотири метри й має нагорі колючий дріт; огорожу освітлюють потужні прожектори й цілодобово моніторять із вартівень. Агенти Ла Міґри, як мексиканці називають імміграційну службу США, патрулюють територію на квадроциклах, у темряві користуючись приладами нічного бачення. Паркан в обидва боки стоїть до обрію, повторюючи рельєф порослих чагарями горбів. Уздовж нього літають дрони з камерами.

У 1990-х роках влада США значно збільшила витрати на безпеку, що дало змогу блокувати нелегальний перетин кордону, і мігрантам без документів стало набагато складніше прослизати до США. Проте молоді мексиканці, що снять Америкою, намагаються щодня подолати огорожу, і в них з’явився новий потужний спільник. Протягом останніх років дедалі більше мігрантів рушає в тяжку й небезпечну подорож за допомогою гідів і нелегальних рішайл, яких надають і настановляють мексиканські наркокартелі, що диверсифікують свою діяльність і займаються контрабандою людей. Мексиканські та американські офіційні особи знаходять сліди діяльності картелів у дедалі різноманітніших спробах перехитрувати Ла Міґру, а також у більш зловісних справах, як-от перемитництво мігрантів для експлуатації.

– Ми знаємо, що транснаціональні кримінальні мережі займаються далеко не тільки наркотиками – для зиску вони зроблять будь-що. Якщо можна збити гріш на зброї, вони займуться перемитництвом зброї. Якщо вигідно переправляти людей, вони й це зроблять, – сказала на конгресових слуханнях 2014 року Лоретта Санчес, член Конгресу від штату Каліфорнія.

Диверсифікація картелів передбачає не лише перемитництво людей. Крім традиційних кримінальних напрямів: здирництва, проституції, викрадення автомобілів тощо, – гангстери беруться й до незвичних для себе справ. Якщо вам смакує ґуакамоле, то колись трапиться авокадо, вирощене або «оподатковане» картелем «Тамплієри», який, кажуть, контролює більшу частину агробізнесу в Мічоакані. Якщо ви попиваєте мохіто, то в цьому напої використовується сік лайма, що його вирощує якийсь картель, – бо цю культуру в регіонах Мексики контролює організована злочинність. У Сальвадорі був колись осідок страшного «Картелю де лос Кесос» – «Сирного картелю», що імпортував дешевий сир із Гондурасу. (Якщо ви куштували сальвадорський сир, то розумієте, навіщо це було потрібно.) У деяких галузях картелі роблять великий бізнес: мексиканські посадовці казали, що картель «Тамплієри» заробляє більше на оподаткуванні залізорудної промисловості, ніж на наркотиках. Pemex, державна нафтова монополія, щороку втрачає понад 3 млн барелів продукту, тому що бандити роблять врізки в трубопроводи, ненароком, бува, висаджуючи себе в повітря.

Аналітики вважають, що з огляду на широкий діапазон галузей, у яких нині присутні картелі, нема рації називати їх лише наркокартелями. Деякі інституції, зокрема й ФБР, тепер називають їх «транснаціональними злочинними організаціями», ТЗО, англійською TCOs. (Cхоже, що онлайн цей термін ще не прижився: Google на ваш запит «Mexican TCOs» перепитує: «Did you mean: Mexican TACOs?») Хоч як їх називай, зрозуміло: наркокартелі промацують інші галузі.

• • •

Розгалуження картелів копіює поведінку законних компаній. Фірми дбають про своє зростання, передусім ті, які мають більше готівки для інвестування (а це завжди проблема для криміналітету, бо в нього непрості стосунки з банками), активно виходять на нові ринки в надії на те, що їхній досвід допоможе їм швидше вирватися наперед. Диверсифікація мексиканських картелів розпочинається через кілька десятиріч після останньої хвилі диверсифікації американських корпорацій. У 1950 році менш ніж третина компаній, за оцінкою Fortune, працювали більш ніж в одній галузі. У 1974 році їх стало вже дві третини. Манія диверсифікації сягнула піку в 1977 році, коли Coca-Cola спробувала була вийти на ринок вина, поглинувши Taylor Wines. Мабуть, ідея «коки-шато» не сподобалась, і задум зазнав невдачі. Відтак тренд став протилежним, і компанії зосередились на тих кількох справах, які вони роблять дійсно добре. Ця історія з диверсифікацією вельми повчальна, бо ідеї, які лягали в її основу, допомагають пояснити, що живить нинішній тренд у злочинному світі.

Візьміть-но вино від Coca-Cola (до нього має добре пасувати сальвадорський сир). Нехай це невдача, але це й гарний приклад «концентричної диверсифікації», як її називають гуру менеджменту: компанія використовує свій досвід в одній галузі, щоб запустити у виробництво продукцію, розраховану на іншу групу споживачів. Coca-Cola нічогісінько не знала про вино. Але вона здібна до маркетингу, брендингу і має одну з найпродуманіших мереж дистрибуції у світі. Компанія розраховувала на те, що зможе застосувати свої ноу-хау з маркетингу та потужну збутову машину у виноробстві. Такі самі сподівання і в наркокартелів, які розпочинають перемитництво людей. У них немає досвіду роботи з мігрантами, а їхні клієнти – мексиканські бідняки, які бажають дістатися до США, – це новий ринок, що значно відрізняється від звичних заможних американців, які купують основний товар картелю. Проте досвід таємного перемитництва речей через кордон, підкупу й залякування посадовців цілком можна використати в багатьох інших галузях. Якщо є контрабанда наркотиків, то чому не може бути контрабанди людей?

Віктор Кларк Альфаро з Тіхуани може чимало розповісти як про легальний, так і про нелегальний перетин кордонів; він читає курс антропології в Університеті Сан-Дієго.

1 ... 47 48 49 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наркономіка. Як працює економіка картелів"