Читати книгу - "Подаруй мені тата, Анна Дрімс"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
За пів години ми починаємо збиратися. Кличу офіціанта, але Ігор забирає рахунок, розплачуючись.
— Дякую, але не варто, — спокійно кажу. — Я спроможна сплатити рахунок сама.
Ігор проводить нас до машини. Перед тим як сісти в автомобіль, дочка нагадує йому про майбутнє свято:
— Ти ж прийдеш на мій виступ? Він вже зовсім скоро.
— Прийду, — усміхається.
— Обіцяєш? — мружиться.
— Обіцяю.
Задоволена його відповіддю, починає сідати. Допомагаю їй.
— До зустрічі, Ніка, — чую голос Ігоря, коли відчиняю свої двері. Обертаюся, зустрічаючись з ним поглядом.
— До зустрічі, — м'яко кажу, дивуючись тону свого голосу.
Але якщо вже бути до кінця відвертою із самою собою, то я вдячна йому за сьогоднішній день… за щасливу дочку… Мені здається, я ненадовго опинилася в тій реальності, про яку колись мріяла…
Сідаю за кермо, заводжу машину та виїжджаю зі стоянки.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Подаруй мені тата, Анна Дрімс», після закриття браузера.
