Читати книгу - "Будь зі мною , Анна Пахомова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Віра розслабилась, відчуваючи як через труси-боксери спинається до неї чоловічий орган. Не задумуючись над тим, що робить Віра потерлась тілом об цю випуклість, відчуваючи як заважає їй одяг. В нагороду отримала здавлений стогін і прикушену нижню губу. Не боляче, але відчутно, від чого у Віри волосся на всьому тілі стало дибки, і виникло бажання притиснутись до Антона Павловича ще ближче.
Несподівано для себе дівчина опинилась знизу, очі зустрілись з блакитними зіницями Волкова, він дивився з захватом і ніжністю. І Віра розтанула від цього погляду, примружила повіки, віддаючись відчуттям. Безсоромно підставила під поцілунки груди і плечі, хрипко стогнучи від кожного доторку.
В цей момент нахабні чоловічі руки зминали тканину її штанів, тягнули їх вниз, і Віра не одразу зрозуміла, що варто при підняти стегна, щоб допомогти Антону. Нарешті нерівна боротьба завершилась перемогою чоловіка над одягом, і Волков з задоволенням припав до тендітної гомілки, вкриваючи поцілунками шкіру, і поволі рухаючись вище до стегон.
Руки теж рухались по Віриному тілу. Вона важко дихала, закусюючи губи, і була на думку Волкова просто безсоромно красивою. Пальці досягли смужки простих трусиків, білих, спортивних, і явно не сексуальних, але Антону було байдуже в цю мить, що там ще на Вірі залишається одягнутим. Аби по скоріше її від цього позбавити.
Під трусиками Віра була мокрою, набряклою, варто було пальцям торкнутись гарячих складочок, як дівчина подалась на зустріч, і так само як кілька хвилин тому терлась пахом об Антонів прутень, вона шукала його руку. Антон ледь не скінчив від її реакції на свої дотики.
Він дивився в Вірине обличчя, продовжуючи пальцями тривожити її плоть, і Віра широко розплющивши очі дивилась на нього. Але було не зрозуміло, чи вона зараз усвідомлює взагалі, що бачить чи ні. Палець грався з налитим пуп’янком, обережно ковзав нижче, імітуючи проникнення, і Віра стогнала у відповідь, стискаючи долонями простирадло.
В якусь мить Віра вигнулась на зустріч пальцям, Антон відчув як напружилось і обм’якло її тіло, як тремтить під пальцями її плоть, і самовдоволено посміхнувся.
Чоловік схилився цілуючи Вірині повіки, м’яко спустився нижче, ніжно відшукуючи губи. Віра віддихалась, і відкрила очі, сповнені задоволення, їй хотілось віддячити Волкову, хотілось, щоб він теж відчув задоволення, але вона не знала як, і тому просто несміливо погладила його груди, плечі, більш-менш свідомо відчуваючи м’язи під шкірою, відмічаючи нарешті, що у генерального директора дуже спортивне тіло.
Антон стиснув зуби, в паху у нього нило дзвеніло, але він знову і знову наказував собі не поспішати. Що було все важче і важче. Живіт напружився, м’язи натягнулись наче троси, і всі його відчуття раптом збіглись в одній точці, саме в тій, куди зараз рухались Вірині пальчики.
Здавалось, що його серце зараз вистрибне з грудей, воно гупало десь в горлі, член пульсував в трусах, рвався на зустріч дівочій руці. Кожен її дотик наче бив Волкова струмом, розпалене бажанням тіло гостро реагувало на кожен дотик.
Антону хотілось подарувати Вірі не просто задоволення, він хотів відкрити для неї увесь світ чуттєвих насолод. Хотів змусити її кричати від оргазму, хотів займатись з нею сексом в усіх відомих позах, і спостерігати як сильно і яскраво вона досягає вершини.
Тим часом Віра досягла його трусів, і недовго думаючи потягла їх вниз, звільняючи напружену плоть.
- Ого, - вирвалось у Віри, коли гарячий оксамитовий орган заповнив всю жменю.
- Я буду обережним, - прошепотів десь на вушко їй Волков, схиляючись до дівчини, і розуміючи що більше він терпіти не в змозі. Вся його витримка розтанула, варто було тільки невмілим тонким пальчикам зімкнутись навколо члена. Він не розумів чого у Віриних очах в цю мить було більше – захвату чи страху.
Антон намацав свої штани, дістав з кишені презервативи. Коли він розривав блискучу упаковку його пальці злегка трусились. От чого від себе він не очікував, але хвилювався він не менше Віри.
Дівчина знову напружилась, занервувала, розуміючи що скоро станеться щось, що їй не відомо. І Антон змусив себе відтягнути мить проникнення ще трішки. Він знову цілував Віру, м’яв груди, притупляючи пильність і розпалюючи ще дужче багаття її пристрасті. І такі дії мали результат – дівчина знову розслабилась, постогнуючи у відповідь на його рухи. Її тіло рвалось на зустріч Антону, а він ледь торкаючись напруженим прутнем вологих гарячих стулок, усвідомив що очікування проникнення може бути не менш запаморочливо приємним, ніж самі фрікцї.
Антон розвів Вірині стегна ширше, від того як невміло вона лежала під ним в його душі піднімалась якась хвиля первісної втіхи – він її єдиний. Його член проник ще трішки глибше, знову зупинився, даючи Вірі можливість звикнутись з новими відчуттями. Вона важко дихала, тремтіла , майже змикаючись на його органі, і не маючи рішучості продовжити.
- Пробач, - прошепотів Волков, і одним сильним але не різким рухом, проник глибше.
Віра закусила губу від болю. Було неприємно. Вона несвідомо стиснувши пальці на Антонових плечах, намагалась лежати спокійно, і не пручатись.
- Розслабся, - відчуваючи як напружено стискається Вірина плоть навколо нього, попросив Антон. – Я розумію, що це складно.
Дівчина нервово хіхікнула, і спробувала послідувати Антоновій пораді. Волков знову почав її цілувати, притискаючи до себе, відчуваючи фантастичну близькість і ніжність. Йому вартувало фантастичних зусиль не рухатись, адже його член здавалось ось-ось розірве на шматки від збудження.
Нарешті він почав обережно розкачуватись , але Віра раптом підігнала його:
- Будь-ласка, скоріше, я не впевнена, що можу ще довго терпіти цей біль.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Будь зі мною , Анна Пахомова», після закриття браузера.