Читати книгу - "Хрещений Батько"

Бруно учився в Фордемському університеті разом з одним з його синів, а потім відкрив свій нічний клуб, і якщо інколи родина Маккласкі вибиралася на вечір до міста, вона могла повечеряти, випити й розважитися в кабаре у Бруно. Перед Новим роком вони завжди отримували пишно оформлені запрошення від нього, їм відводили один з найкращих столів. Бруно завжди пильнував, щоб їх представили знаменитостям, які виступали у нього в клубі, серед них були не рідкістю відомі співаки й зірки Голлівуду. Само собою зрозуміло, інколи він звертався по дрібні послуги, наприклад, видати дозвіл з поліції для роботи в кабаре людині з минулим, найчастіше котрійсь з дівчат, яка вже була зареєстрована в поліції як повія, що обкрадає своїх клієнтів. Маккласкі охоче допомагав.

Маккласкі взяв собі за правило ніколи не показувати, що він розуміє, чого насправді хочуть інші люди. Коли Солоццо під'їхав до нього з проханням залишити старого Корлеоне в лікарні без охорони, Маккласкі не спитав чому. Він спитав — скільки? Коли Солоццо сказав — десять тисяч. Маккласкі відразу збагнув, за що така щедрість. І не став вагатись. Корлеоне був один з найвпливовіших мафіозі в цілій країні й мав більше політичних зв'язків, ніж колись було в самого Аль-Капоне. І хто б його не пристрелив — він зробив би велику послугу всій Америці. Маккласкі наперед узяв гроші й усе зробив, як було домовлено. А коли йому подзвонив Солоццо і заявив, що перед лікарнею все ще стовбичать двоє з людей Корлеоне, Марка взяло за печінки. Адже він заарештував усіх людей Тессіо, зняв детективів, що чергували коло дверей палати, де лежав Корлеоне. А тепер, як людина принципу, він мав повернути десять тисяч — гроші, які вже призначив на освіту своїм онукам. Розлючений, він примчав до лікарні і зацідив Майклові Корлеоне в обличчя.

Але все вийшло на краще. Марк зустрівся з Солоццо в нічнім клубі Татталья, де вони уклали ще вигіднішу угоду. І знову Маккласкі ні про що не запитував, бо відповідь була йому зрозуміла. Він просто впевнився, скільки йому заплатять. Йому ніколи й на думку не спадало, що він може наразитися на небезпеку. Ніхто навіть на мить не міг уявити собі, що хтось міг зважитися на вбивство капітана нью-йоркської поліції. Найжорстокіший горлоріз із мафії мусив мовчки терпіти, коли найпослідущий полісмен здумає засвітити йому по пиці. Бо вбивство полісмена не давало ніякого прибутку. Адже тоді раптово гинуло чимало гангстерів через опір арештові або при втечі з місця злочину, а кому, в біса, це потрібно?

Маккласкі зітхнув і зібрався йти з відділка. Клопіт, весь час якийсь клопіт... Сестра його жінки в Ірландії щойно померла, багато років прохворівши на рак, і цей рак обійшовся йому в добрий гріш. А тепер похорон коштуватиме ще дорожче. Його дядьки й тітки в Ірландії також час від часу потребували допомоги на утримання своїх ферм, і він при потребі надсилав їм гроші. Марк не шкодував за тим. Коли він з дружиною навідувався до села, їх приймали як короля з королевою. Можливо, цього літа вони знову туди поїдуть, тим більше що війна скінчилася, а потім з'являться додаткові грошенята. Маккласкі сказав черговому полісменові, де його шукати на випадок, якщо раптом він буде потрібний. Він не вважав за необхідне вдаватися до якоїсь остороги. У всякому разі, він завжди міг сказати, що Солоццо, з яким він зустрічався, — інформатор поліції. Капітан пройшов кілька кварталів, а потім сів у таксі й поїхав до будинку, в якому, за домовленістю, мав побачитися з Солоццо.

***

Томові Хейгену треба було підготувати все для втечі Майкла за кордон, — дістали фальшивий паспорт, матроське посвідчення, місце на італійському фрахтовому судні, яке відпливало в сицилійський порт. Того ж самого дня до Сицилії літаком відлетіли посланці, щоб підготувати місце для переховування у ватажка мафії в гористій частині острова.

Сонні забезпечив машину й абсолютно надійного водія, який чекатиме на Майкла, коли той вийде з ресторану, де мав зустрітися з Солоццо. Водієм був сам Тессіо, що погодився виконати цю роботу. Машина на вигляд буде старою лайбою, але матиме добрий мотор. На неї почеплять підроблений номер, її взагалі неможливо буде розпізнати. Машину спеціально приберігали для такого випадку, коли треба всього якнайнадійнішого.

Майкл провів цілий день з Клеменцою, пристрілював невеликий пістолет, який мали підкинути для нього. Це був пістолет двадцять другого калібру, заряджений кулями а м'якими кінчиками, що залишають ледь помітну цяточку при вході й виривають глибочезні ями на вильоті з людського тіла. Майкл перевірив, щоб пістолет бив прицільно на відстані п'яти кроків від цілі, а далі кулі могли летіти, куди їм заманеться. Курок туго піддавався, але Клеменца помудрував над ним з якимись інструментами — і він пішов легше. Пістолет стріляв дуже гучно, але вирішили так і залишити. Не хотіли, щоб хтось із присутніх з дурної хоробрості встряв у сутичку. Гучні постріли утримають сторонніх далі від Майкла. Під час тренування Клеменца напучував:

— Як тільки відстріляєшся, зразу кинь пістолет. Просто опусти руку й випусти його. Ніхто не помітить. Кожен вважатиме, що ти ще озброєний. Всі дивитимуться тобі в поличчя. Вийди швидко, але не біжи. Не дивись нікому в очі, але й не відводь погляду. Повір мені, ти перелякаєш усіх до одного. Ніхто не втрутиться. А коли вийдеш, на тебе вже чекатиме Тессіо з машиною. Сідай в машину, а решту залиш на нього. Не суши собі голови тим, що щось вийде не так. Ось побачиш, такі справи вдаються чудово. А тепер надінь капелюх, подивимось, як ти в ньому виглядаєш, — і він насадив сірого м'якого капелюха на голову Майклові. Той скривився, він зроду не носив капелюха. Клеменца заспокоїв його: — Капелюх знадобиться, важче буде розпізнати, про всяк випадок не завадить. До того ж, він дасть свідкам виправдання, коли ми вимусимо їх змінити свідчення. А про відбитки не турбуйся, Майку. Рукоятка і курок обгорнуті спеціальною стрічкою. Тільки не торкайся дула пістолета, не забудь.

— Сонні вже дізнався, куди мене завезе Солоццо? — запитав Майкл.

Клеменца стенув плечима:

— Ще ні. Солоццо дуже обережний. Але не бери дурного в голову. Посередник залишається у нас аж до твого щасливого повернення. Якби з тобою щось трапилося, то посередник заплатить своїм життям.

— А чого це йому кортить підставляти свій карк? — поцікавився Майкл.