Читати книгу - "Пес Баскервілів"

не раз пробувала це робити.

— Сам Стейплтон ніби здатний був ревнувати — і коли побачив, що сер Генрі залицяється до його жінки (хоч це і входило в його плян), не міг не перебити цього залицяння пристрасним вибухом, що виявляв запальну душу, яку він так уміло приховував завдяки самообладі. Підтримуючи дружні відносини, Стейплтон був певен, що сер Генрі часто приходитиме до Меріпіт і що рано чи пізно він діждеться бажаного зручного випадку. Але коли настав критичний момент, жінка раптом повстала проти нього. Вона дещо почула про смерть утеклого каторжанина і знала, що пса буде заперто в сарай цього вечора, коли сер Генрі прийде вечеряти. Вона обвинуватила чоловіка в навмисному убивстві, після чого постала дика сцена, під час якої він уперше сказав їй, що в неї є розлучниця. Її вірність відразу перетворилася в палку ненависть. І він побачив, що вона неодмінно викаже його. Тому він її зв’язав, щоб позбавити змоги попередити сер Генрі. Він сподівався, що знову згадають про закляття, що тяжіє над родом Баскервілів, і тоді він знову здобуде перемогу над жінкою і примусить змиритися її з дійсним фактом і мовчати про все, що вона знає. Мені здається, що й тут він помилився, бо коли б нас навіть і не було на місці, його вирок все — таки був би підписаний. Жінка з іспанською кров’ю не так легко прощає таку образу. А тепер, любий Ватсоне, я не можу, не вдаючись до своїх заміток, дати вам докладніший звіт про цю цікаву справу. Мені здається, що нічого важливого не залишилось нез’ясованим. Він не міг надіятися налякати сер Генрі до смерті своїм псом — привидом, як це зробив із своїм дядьком. Тварина була люта й голодна. Якби його поява не злякала жертви на смерть, то, принаймні, позбавила б її всякої змоги боронитись.

— Так, це правильно. Лишається ще одне питання. Якби Стейплтонові удалося одержати спадщину, яким чином з’ясував би той факт, що він, спадкоємець, жив так близько від помістя, ховаючись під чужим прізвищем? Яким чином він би міг заявити свої права на спадщину, не збудивши підозри й слідства?

— Він був би в надзвичайній скруті, і я боюсь, що ви занадто багато вимагаєте від мене, коли сподіваєтесь, що я розв’яжу це питання.

— Минуле й теперішнє входять в царину моїх дослідів, але як людина може зробити в майбутньому, на це дуже трудно відповісти. Беріл Стейплтон каже, що її чоловік не раз обмірковував цю дилему. З неї можна було 6 вийти трьома способами. Стейплтон міг, засвідчивши дійсність своєї особи у Південній Америці, вимагати звідти свою спадщину, не приїжджаючи до Англії, або ж він міг гарно передягтися на короткий час. потрібний йому на те. щоб побути в Лондоні, або ж. нарешті: він міг добути собі поплічника, якому він передав би всі докази своєї особи, і видав би його за спадкоємця, виторгувавши собі за це певну частину багатства. З того, що ми знаємо про нього, ми не можемо сумніватися, що він вийшов би з скрути. А тепер, любий Ватсоне, ми кілька тижнів мали важку роботу і я вважаю, що на один вечір ми можемо звернутись до більш приємних розваг. Чи можу я вас просити бути готовим через півгодини, щоб ми до опери встигли повечеряти в ресторані Марціні?…

Примітки
1

Member of the Royal College of Surgeons

(обратно) 2

Charing Cross Hospital

(обратно)
Оглавление Розділ 1 Шерлок Голмз Розділ 2 Прокляття над Баскервілями Розділ З Задача Розділ 4 Сер Генрі Баскервіль Розділ 5 Три порвані нитки Розділ 6 Баскервіль Гол Розділ 7 Стейплтони з Меріпіт Розділ 8 Перше донесення Доктора Ватсона Розділ 9 Друге донесення Доктора Ватсона Світло на болоті Розділ 10 Витяги з щоденника Доктора Ватсона Розділ 11 Чоловік на горі Розділ 12 Смерть на болоті Розділ 13 Тенета затягуються Розділ 14 Пес Баскервілів Розділ 15 Згадування минулого