Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Утім, родинною зіркою, що подавала неабиякі надії, була одинадцятирічна Кеті Мерфі. Частенько можна було бачити, як вона із сестричкою на багажнику мчить на синенькому велосипеді кварталом, і біленькі хвостики тріпотять на вітрі. Або як малює крейдою на тротуарі історії про принцес. Або стоїть за стійкою з лимонадом. Або зупиняється, щоб покуйовдити сусідського собаку, надміру пухнастого німецького шпіца. Кеті була зіркою, можливо найяскравішою, під час нещодавньої церемонії з нагоди закінчення п’ятого класу. «Вона просто вразила мене своєю успішністю, — розповідав пізніше, коли почала випливати вся ця історія з Мерфі, батько іншого школяра. — Її викликали на сцену й сказали: «Тут і лишайся. Ти отримуватимеш нагороди ще».
Блискуче закінчення Кеті Мерфі п’ятого класу у червні 2010 року якраз збіглося в часі зі змінами на Маркет-роуд. Не потрібно було навіть пхати носа в чуже просо, щоб помітити. Щось було не так. Спочатку змінився рух машин. Зверху й внизу вулиці припаркувалося кілька незнайомих машин. Один водій сидів у припаркованому в тупику вулиці «седані» півтори години, що було до дідька довше, ніж будь-який таксист міг чекати на клієнта, який заказав таксі в аеропорт «Ньюарк» і запізнювався. Також вулицю рили екскаватори газової компанії, хоча ніхто в кварталі не відчував запаху газу і ніхто, наскільки було відомо, в газконтору не дзвонив. Також вулицею вгору-вниз проходжала жменька незнайомців, яких сусіди до того ніколи не бачили, вигулюючи незнайомих собак. А тоді раптом ні з того ні з сього в останню неділю червня вулиця заповнилася чорними «фордами LTD». Хто в 2010 році їздив на «фордах LTD»?
Арешти відбулися поспіхом. ФБР й правоохоронці спрацювали на Маркет-роуд, 31 швидко й ефективно, бо знали, що Річард і Синтія Мерфі вдома і їх можна взяти. Вдома була і менша дочка, дев’ятирічна Ліза. Утім стався незначний збій. Не було Кеті. Вона повернулася через кілька годин після початку облави, зовсім не підозрюючи про гармидер, який вчинився, з повітряною кулькою-тваринкою, подарованою на святкуванні дня народження, куди ходила. Пізніше того самого дня увечері друзі родини забрали Кеті й Лізу з їхнього будинку. Дівчинка-підліток із сусіднього будинку переповіла цю сцену одному з репортерів, які невдовзі у великій кількості прибули на Маркет-роуд. Вона розповіла, що дівчатка були явно збентежені й стривожені, коли виходи з парадних дверей будинку з рюкзаками за спинами й «притискаючи подушки». Дівчинка-сусідка також розповіла, як Річарда й Синтію Мерфі виводили з будинку в наручниках. Поза сумнівом, у тюрму. Синтія лишалася незворушною, навіть коли демонстративно йшла повз свої гортензії і всіх, хто торгував витрішками. «[Вона] ніби промовляла своїм виглядом «ну й нехай, я в курсі, що сталося, але жодного слова не скажу, — пригадувала сусідка. — У мене ще є гордість».
Мерфі були не єдиними підозрюваними, хто опинився в гущавині контррозвідувального розслідування, яке велося упродовж десяти років. Йшлося про повноцінну таємну шпигунську організацію. Затриманих співучасників нараховувалося десять, усі з неяскравими псевдонімами й прикриттям: Дон Хітфілд і його дружина Трейсі Фолі були канадцями, які десять років тому переїхали з двома синами з Канади до Бостона. Хітфілд здобув ступінь магістра в Гарвардській школі державного управління імені Кеннеді і працював міжнародним консультантом; Фолі працювала у сфері нерухомості. Хуан Ласаро був громадянином Перу, який час від часу викладав у коледжі курс латиноамериканського політичного життя і жив у Йонкерсі разом зі своєю дружиною Вікі Пелес, гостроязикою колумністкою, що писала для іспаномовної газети. Їхній сімнадцятирічний син встигнув уславитися як перспективний класичний піаніст. Майкл Зоттолі і його дружина, Патриція Міллз, обоє здобули науковий ступінь з підприємництва у Вашингтонському університеті в Сієтлі й нещодавно разом з двома малими синами перетнули всю країну, щоб перебратися в передмістя Вашингтона, округ Колумбія, в надії отримати роботу у федеральному уряді або десь поблизу нього. Міхаіл Семенко теж жив у передмісті округу Колумбія і працював у туристичному агентстві. Семенко, якому минуло всього двадцять вісім, нещодавно отримав ступінь магістра з міжнародних відносин/азіатських студій і стажувався в Радах з міжнародних справ Америки у Вашингтоні. Він також мав першокласну сторінку в лінкедіні, на якій і досі можна прочитати: «Надзвичайно творчий й аналітичного складу професіонал, який не так давно здобув освіту і має різноплановий досвід, зокрема допомога в розвитку, планування зустрічей і подій, налагодження партнерських зв’язків і зв’язків із замовниками високого рівня. Природжений лідер і переговорник з глибокими знаннями у царині державної політики».
Співучасницею, якій у наступні після облави дні дісталася найбільша порція уваги медіа, виявилася найчарівніша з усіх підозрюваних — Анна Чапман. Усі професійні якості Синтії у веденні бізнесу, варті хвалебних од гортензії і лимонні тістечка і поряд у пресі не стояли з каштаново-рудими косами Чапман і її свіжою чарівністю, якими вона, двадцятивосьмирічна, полонила на тиждень обкладинки і заголовки — Double 0 Heaven25 — завжди нездорово збудженої редакції «Нью-Йорк пост». «Довгоногу рудовласку» оголосили сучасною спокусницею рівня Мата Харі. Її колишній чоловік у Лондоні, Алекс Чапман, підкинув хмизу до вогню, поділившись із найпідлішим на той момент з-поміж усіх таблоїдом «Ньюз оф зе ворлд» пікантними фото Анни і розповідями про сексуальні забави із защіпками для сосків і батогами. «У ліжку Анна була неперевершена і точно знала, що до чого, — розповів колишній чоловік. — Вона була приголомшлива». Її наступний приятель і лондонський «папік» зізнався репортерам, що «був дуже, дуже вражений, коли побачив новини». Сказав, що йому й на думку не спадало, що вона могла бути шпигункою.
Те саме міг би сказати будь-хто з друзів і сусідів Мерфі на Маркет-роуд. Їм ніколи й на думку не спадало, що ті — шпигуни. Проте сусіди стежили за бурхливою судовою справою після арешту і почали розуміти, що прямісінько на їхній тихій сонливій вуличці відбулося щось екстраординарне. «Подеколи, — підсумував старожил житлового кварталу репортеру з Нью-Йорка, — усе стає зрозумілим, коли закінчиться».
Федеральний окружний суд притягнув десятьох звинувачених до відповідальності за обвинуваченням у відмиванні грошей і змові діяльності
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу», після закриття браузера.