Читати книгу - "Чорнобильська комедія"

Місто Дніпропетровськ.

Підприємство зі скромною назвою «Південний машинобудівний завод» Епізод відтворює реальні події. «Машини», які будує цей завод, називаються стратегічні міжконтинентальні балістичні ракети.

Йде позачергова надсекретна нарада за участю гостя — генерала з Москви.

ГЕНЕРАЛ: Тверезий аналіз можливої третьої світової війни мусить охоплювати всі варіанти її перебіїу. В тому числі й такий, що — припустимо неможливе — противник випередив нас: наніс першим термоядерний удар, і він — ну припустимо — досяг цілі… Ми маємо передбачити адекватну відповідь і для такого варіанту перебігу подій…

…Оплавлена земля, зверху присипана радіоактивним попелом. Земля країни, переможеної в Третій планетарній війні.

Втім, країна-переможець виглядає не набагато краще.

Але є істотна різниця: на території переможених — не вціліло жодної живої людини.

Не залишилось також жодної тварини, ні рослини, ні найпростішої інфузорії чи навіть бактерії чи вірусу. Нічого живого. Повна стерильність. Збулася багатотисячолітня мрія всіх завойовників — «ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР РОЗЧИЩЕНО!» Повністю й абсолютно…

Правда, трохи ускладнює справу те, що на цій зачищеній території, на переможеній частині планети, немає жодної органічної речовини — все згоріло-спопеліло, повернулось до того мінерального стану, який був на планеті Землі багато мільярдів років тому… І навіть вода стала сильнорадіоактивною, — тобто непридатною для життя, в усякому разі, у «довоєнних», відомих раніше його формах…

Як би там не було, десь в іншій частині планети переможці святкують. Скільки їх там не залишилось…

Але що це? — На мертвій, спаленій, змертвілій «переможеній» землі все ж таки щось рухається! — Рухається сама земля!!!

Гуркочучи, роз'їжджаються в сторони товстелезні шари поверхні…

Під ними відкривається глибокий похилий тунель, у ньому рейки, шпали… Залізничне полотно! Десь далі, глибше, гуркочуть ще одні бронедвері… З абсолютного мороку, неспішно, ритмічно погримуючи, рухається до поверхні, до її тьмяного після бомбардувань світла — якийсь… якась… потвора??!

На світ Божий — на те, що від нього залишилось — викочується поїзд: безлюдний, повністю автоматизований, роботизований…

І на всій спаленій і, здавалась би, переможеній пустелі — відбувається такий самий рух…

Поїзди-роботи гальмують, кожен тягне за собою платформи, на яких — міжконтинентальні балістичні ракети з термоядерними цар-боєголовками…

Ракети на платформах автоматично скидають чохли, одна за одною зводяться у стартове положення…

Серед мертвої матерії планети Земля, відкинутої назад на мільярди років — назавжди — назад — зараз відбудеться залповий пуск вершинного, остаточного чуда її техніки. Геній людини таки торжествує!

Але що це? — за мить до пуску…

…з гучномовців поїздів лунає бадьора, енергійна музика!!!! — «ВРЄМЯ, ВПЕРЬОД!»

Традиція пережила своїх творців!

— …Розумієте, нас вже нема — але ми їх все рівно перемогли!!! — збуджено закінчує генерал ставити завдання на новий виріб ошелешеним керівникам та конструкторам «Південмашзаводу»[25].

— Та ти, мабуть, перебільшуєш?

— Та є трохи… Але як же я їх ненавиджу, куме!

Бійці сидять і пишуть листи в наметі-Ленкімнаті. Вечір, сонце ще не зайшло. З репродукторів табору несеться бадьора музика ModernTalking.

КОЛЯ: Хлопці, не забувайте: ми — в Радянській Армії.

ПЕТРО: Так кинь ти! Не ті часи — перебудова ж! Що ти, насправді…

КОЛЯ: Ну дивіться… «Попереджений — озброєний», як наш учитель історії казав…

І він береться за свій «лист»: дістає з учнівського зошита «докатастрофну» листівку з видом ЧАЕС і погруддям Леніна перед адмінкорпусом, — і…

…заглядаючи до газети, у статтю «МІСЦЕ ПОДВИГУ — ЧОРНОБИЛЬ», пише! При цьому страшенно задоволено і єхидно посміхається.

ПЕТРО (жахається): Ти що, списуєш?

КОЛЯ: Нє. «Набираюсь натхнення».

Петро — акуратний сім’янин, обличчя сільського інтелігента, правильні риси