Читати книгу - "Лисичка , Тіна Вітовт"

Уххх... Мене так колотить, таке враження, що не стримаю свій оберт і нароблю дурниць. Так, спокійно Мілана, дихай. Он Дан на ту мавпу майже не реагує, тільки криво скалить зуби, це навіть не посмішка, і ти тримай себе в руках. Ох, як же це важко мені дається. Невже я така власниця? І готова роздерти на шкіряні реміньці цю мавпу, яка посміла зачепити мого чоловіка. Ого, я вже його своїм чоловіком назвала?

Це був перший раз, коли я пошкодувала, що вимагала у Дана зачекати і не розголошувати хто його наречена. Але я сама так хотіла, отже тепер маю грати за правилами, які сама ж і запровадила, ніяких почуттів напоказ перед чужими людьми. А як же хотілося втерти носа цій мавпі.

Доки я боролася зі своїми емоціями, Віка вже почала розрулювати ситуацію.

- Дане, ми довго тебе будемо чекати? І де Ліка?

- Ліку Алекс забрав, доки ти по Мілану ходила. Сідайте, вже їдемо, - відкрив для нас двері, а мавпа скривилася.

- Дане, дякую за каву, - от стерво, навмисне сказала так щоб ми почули.

- Нема за що, - беземоційно відповів, а мавпа все шкіриться.

- Надіюсь наступного разу ти більше часу мені приділиш, все ж таки своїх родичів ти і так кожного дня бачиш.

Дан промовчав, спокійно сів за кермо і ми поїхали. А мавпа стояла та задоволено посміхалася.

- Брате, ти геть страх втратив, чи вкінець здурів? Що ти собі дозволяєш? - біснувалася Віка, напевно якби я не чула тієї розмови, також зараз вимагала б пояснення.

- Заспокійся, Віка, я нічого не робив, - спокійно відповів, як нівчому не бувало.

- А ця мавпа про яку таку каву говорила? - не зупиняла допит брата, а я демонстративно мовчу і спостерігаю, чекаючи, що ж він скаже.

- Мілана, ми можемо припинити весь цей цирк просто сьогодні, сама розумієш, що потрібно зробити. Чи ти думаєш я повівся на її погану акторську гру? - так само спокійно говорив до мене.

- Ні, не сьогодні, на балу, - в тон йому відповіла.

- Як скажеш, кохана, - посміхнувся задоволено.

- Ви, взагалі, нормальні? - Віка переводила погляд з мене на Дана, нічого не розуміючи. - Про що ви говорите? Мені, що нічого не збираєтеся пояснювати?

Вона сиділа схрестивши руки на грудях і чекала, але так і нічого не дочекалася. Ми не збиралися нічого пояснювати, а один одного і так зрозуміли, без лишніх слів. Можливо, це і є те оспіване взаєморозуміння між парами закоханих, незнаю, але добіса приємне відчуття.