Читати книгу - "Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут"

Спочатку він мене купає, а потім і я його. Слів немає. Мій мозок усе ще в прострації між щастям, що в нас був мужик, і тим, що з цим робити далі.

Воджу руками по потужному тілу, бачачи, як його член знову наливається. Так, він сексуальний терорист!

Я навіть намагаюся не зачіпати його. Але Зимнєву це подобається. Хочеться стати на коліна і взяти його в рот. Навіть прикушую губи від сміливості своїх думок. Тільки не сьогодні.

Гей, я вирішую, що це ще повториться? Так це всього на один раз. У понеділок ми прийдемо на роботу й будемо дивитися одне на одного, як керівник і секретарка. І вже точно не будемо згадувати сьогоднішній день. Я вже точно. Це так. Несерйозно ж. Боси взагалі зі своїми секретарями тільки сплять. Підіймаю погляд на Зимнєва.

Дивиться з ледь помітною усмішкою на губах. Щоправда, щоб помити йому голову, доводиться встати на носочки.

— Дякую, Соне, — каже він, забираючи лійку. — Іди, одягайся. Нам час в аптеку.

— Угу, — буркочу я і виходжу з ванної. 

І страшно запитати — а що далі? Це я не про аптеку.