read-books.club » Сучасна проза » Дворіччя. Книга українця 📚 - Українською

Читати книгу - "Дворіччя. Книга українця"

148
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Дворіччя. Книга українця" автора Мирон Козак. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 44 45 46 ... 74
Перейти на сторінку:
і шукання Божества».

У його працях вживання слова духовий є частим і звичним для автора. Сучасні тлумачні словники містять цю лексему лише з наголосом на останньому складі і тлумачать її так — «який приводиться в дію вдуванням струменя повітря (про музичні інструменти)».

Зовсім інший інструмент — безсмертну основу в людині, душу — має на увазі Степан Бандера, вживаючи це слово. Він повертає нам уже фактично зруйновану в сучасній українській мові (під впливом російської) паронімічну пару слів духовний — духовий. Зміст цих понять у нашій мові відповідає таким самим їх значенням в інших європейських мовах. Наприклад, у німецькій: geistlich — «духовний, церковний» і geistig«духовий, ментальний, нематеріальний».

Лінгвістичний аналіз праць Степана Бандери ще попереду. Знайдеться Українець, який це зробить, і в такий спосіб мова Провідника збагатить та освіжить сучасну українську мову. А поки що просто послухаймо:

«Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовости і культури.

...Сили душі кожної людини й цілого народу теж потребують плекання й наснажування, особливо тоді, коли їх переобтяжено постійною надмірною напругою».

Жоден політик великого масштабу — ні український, ані інших народів — не вживав так часто слово душа. А Степан Бандера робив це тому, що чув віщий голос Григорія Сковороди:

«Душаце те, що робить траву травою, ліслісом, людину — людиною. Без душі трава — сіно, ліс — дрова, людина — труп...».

Питомо українські слова духовість, духовий є звичними й зрозумілими серцю професора Володимира Шаяна. Ось фрагменти його прекрасних студій про Лесю Українку:

«...Розвиток вчення про Душу Людини доходить до розріжнення „Душі“ — як індивідуальної душі живої людини та „Духа“ („Атмана“), як понадіндивідуальної істоти, якої індивідуальна Душа є частиною. Таке глибоке розуміння істоти людини, як Душі і Духа, творить чи не найвищий здобуток арійської духовости. Зрозуміння цієї системи віри і вчення вимагає однак довгої праці шукання правди і високої мислі Людини, Пробудженої до Духового життя».

«...Людина усвідомлює собі для себе самої свою Духову істоту, а отже, і Безсмертність...Отримуємо тут ключ до зрозуміння духовости Лесі... Свого таланту і сили своєї духовости не завдячують Шевченко чи Леся ніяким впливам. Ця сила була їх власною. Вона була в їх душі...

Ось чому Леся відчула, що їй гімни Рігведи „страшно подобаються“. У цих двох її власних молодечих словах криється тайна їх духового подиху, що розпалив її приспану Прометейску Силу».

«Шукаймо, браття, до святині шляху...»

Ці слова Лесі Українки є девізом життя українця Ореста Хмельовського. Свою теорію образотворення він виклав у семи книгах. Їх треба не читати, а перечитувати, щоразу відкриваючи нові й нові пласти і барви.

11 жовтня 2010 року я отримав електронною поштою від добродія Ореста листа під заголовком

«Відповідь пану Мирону Козаку

1. [...] Розібратися в істині та ПРАВді, коли в усьому присутнє словоблудство в енних іпостасях — непомірно важко. Моїм завданням було синтезувати чотири сфери пізнання — філософію, науку, релігію та мистецтво й подати загалом науковою мовою результати міркувань щодо світовлаштування та Життя.

2. Звичайно, те, що є синтезом, вимагає неодноразового переосмислення й спрощення викладу аж до рівня загальнодоступного. За один присіст таке не дається. Цьому я присвятив життя. Щодня я правлю сам себе, щодня... Це — шлях, а не готові наукові чи філософські висновки.

3. Всі мої пошуки спрямовані були на дослідження Слова БОГ І, бог і, бог ї. Слова і букви, а не християнства. Воно як таке мене цікавить тільки в контексті цього Слова як Закону, чого до мене ніхто не розшифровував. БУКИ ОН ГЛАГОЛЬ — так азбучний аналіз розкодовує абревіатуру БОГ. Без цього не можна зрозуміти ні Буки (боги) Азбуки, ні формулу ОН, з якої постали всі букви, ні дію (глаголь) Слова ЗаКОНу — нічого.

4. Покаяння потрібне кожній людині як метод очищення Душі. Каїністам дано інше тіло. Їхньому народу потрібно покаяння, як і нашому, як і всім народам. І це наша спільна проблема!

5. [...] В тому, що все ми програмуємо — і наше життя, і чуже, і стан Всесвіту, я не сумніваюся. Мої студії спрямовані на пошук відповідей не в мозку чи в історії, а в Слові, з якого все постає, — з даного ЗаКОНом і з висловленого людиною, та й з того, що тільки в умі існує.

6. Звідси — моя спроба знайти в Біблії ті слова й ідеї світобудови, які не спотворені всілякими „дописувачами“ й укладачами від Проекту „БОГ християнський“, і використати їх для осмислення відання Людей Слова — слов’янських народів. Мене не цікавить орійство чи арійство як історичний шлях народів, а тільки архетипи ОР, АР, ДУХ, ДІМ, АД, МА тощо, за якими можемо ввійти в ЗаКОН, не заглядаючи в жодні тексти на жодних мовах, крім Азбуки народів РУ — це ніша, в якій слов’яни „колотять“ історію, не знаючи Програми ЗаКОНу ні для себе, ні для інших народів.

В кровавій „колотнечі“, навіть за задумом яхвістів, нема ПРАВди, бо тільки ЗаКОН ПРАВи дає підстави для висновків. Але це при умові знання НАВи і ГЛАГОЛЬ у ЯВІ. Решта — невігластво, але дуже уміло нам підсунуте: і християнством, і всіма ідеологіями, в яких потонула і наука, і філософія, і недорозвинене мистецтвознавство, і всі релігії, які сьогодні сповідуємо.

Все є частиною глобального проекту, в якому частина править не за ЗаКОНом ПРАВи, а за власним законом МАМОНИ, а частина — лохи. І так тисячі років лохотрон повторюється, дякуючи і леніним, і троцьким, і Сталіним, і гітлерам, і всім іншим з кожним із нас включно. Ми — обдурені, бо мислимо не за віданням...

Християнство доруйнує історію до ручки, і настає інший час. Хто готовий до нього?..»

Тепер почитаємо разом дещо з того славного семикнижжя Ореста:

«Бог є

1 ... 44 45 46 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дворіччя. Книга українця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дворіччя. Книга українця"