Читати книгу - "ФБ-86, Андраш Беркеші"

— Глянь, Фреді, хто я така? Ким стала Єва Шоні — дочка полковника Шоні? Ти знаєш, якою була сім’я Шоні? Не знаєш, бо ти не жив в Угорщині. — Вона закурила. Сигарета, затиснута між її довгими пальцями, ледь тремтіла. — Дозволь мені випити щось. Без цього я не можу говорити, в мене не вистачить сміливості.

— Пий, — погодився Фреді. — Єва підвелася, підійшла до шафи, взяла пляшку рому, який вона найбільше любила, поставила разом з двома чарками на стіл і тремтячою рукою почала наливати. Без слів підняла свою чарку, криво всміхнувшись, піднесла до Фреді, закликаючи його наслідувати її приклад, і сама одним духом випила. Фреді ледве змочив губи.

— Бачиш, якою я стала, — мовила дівчина, поставивши чарку на стіл. — У цьому все моє життя. Колись я б померла, якби враз випила стільки рому. А тепер? — Вона тихо засміялася. — А тепер можу випити три чарки підряд, і нічого! П'ю, бо не можу без цього, хоч і знаю, що кожна крапля — це отрута. Колись я належала тільки своєму нареченому, а тепер змушена віддаватися будь-кому і будь-коли, якщо ти чи хтось інший накаже. Я не хотіла належати ні Фері, ні тим, з ким мені довелося побувати за твоїм наказом. І твоєю не хотіла бути. Нічиєю! Я хотіла належати тільки своєму нареченому. І я довго вірила, що буде саме так.

Єва знову закурила. Її очі блищали, слова йшли наче з самого серця; видно було, що все сказане — глибоко пережите.

— Я ненавиділа комуністів і ненавиджу їх і тепер. Донька полковника Шоні не може ставитись до них прихильно. Але я ненавиджу і вас. Ненавиджу тому, що ви жорстокі і користолюбні. Не думаю, щоб комуністи зробили зі мною те, що ви. Скажи, навіщо треба було вам довести мене до такого стану? Ви зробили мене розпутною, щоб я стала іграшкою у ваших руках, щоб ви могли вертіти мною, як вам забажається.

Єва знову налила собі і випила.

— Знаю, що тобі не подобаються мої слова. Та мені однаково. Принаймні знатимеш, що я думаю про себе і про вас. А втім, справа не в тому, чи ви сердитесь на мене, а в тому, що я сама серджуся на себе. Я ненавиджу і зневажаю себе.

— Продовжуй, це цікаво, — заохочував Фреді дівчину, яка дедалі більше розпалювалася.

— Своєму нареченому я допомагала охоче, бо він не вимагав від мене ганебних речей. Я думала, що ви безкорисливо допомагаєте нам у нашій боротьбі. Коли після провалу свого нареченого я зустрілася з капітаном Клерком, то гадала, що він підбадьорить мене, скаже хороше, співчутливе слово. Я вірила, що він вбачатиме в мені мученицю, наречену заарештованого патріота, Єву Шоні, з якою в минулому такі, як він, капітани говорили з повагою. Але ні, твій любий попередник, так само, як і ти, бачив у моїй особі лише шпигунку, віддану йому на поталу, а не жінку, що бореться за визволення своєї батьківщини; не рівного собі союзника в боротьбі проти комунізму, а просто знаряддя, таємний номер, раба, беззахисну іграшку. Коли він вперше наказав мені переночувати з якимсь військовим, я протестувала. І ти знаєш, що він зробив? Сказав, що видасть мене поліції! Отоді я зрозуміла, що мені несила вирватися з-під вашої влади. А потім прийшло пияцтво і наркотики, бо тверезою людина не може знести цю ганьбу. І ось тепер я стала просто брудною жінкою, в мене розладнані нерви, і коли б, припустімо, змінився лад, я б не знайшла собі в ньому місця, бо багато людей знає, що свою квартиру я перетворила в дім розпусти. Я стала звичайною шпигункою і змушена бути нею до самої смерті. Бо де ж вихід із цього становища? Вас цікавить не майбутнє цієї країни, а бізнес, який ви робите з нашою допомогою. Ви думаєте, що Єва Шоні нічого не бачить? Помиляєтесь! Я бачу і знаю більш ніж ви гадаєте. Боже мій! Скільки раз давав мені капітан Клерк підписувати папірці про сотні доларів, з яких я не одержала ні цента. Скажи, куди дівалися ці гроші Кому дав їх капітан? Ти можеш сказати, що зі мною такого не робив. Але зробиш. Початок покладено. Я стала твоєю коханкою через той клятий кокаїн. Скажи мені, як я подивлюсь у вічі своєму нареченому?.. Що і йому скажу? Чим я виправдаюсь перед ним за те, що стала повією? Скажу, що цього вимагала від мене батьківщина? Фері говорив, що треба виправдовуватися саме цим. Але що спільного між патріотизмом і тим, що стала коханкою американського капітана Клерка? А коханкою Фері чи твоєю? Нічого спільного! Одного добилися. Вбили усі мої ідеали. Я зреклась бога, а патріотизмом для мене став ваш бізнес. Ось ким я стала. З цього ти можеш судити, чого варте для мене життя. І якби ти тепер сказав, щоб я пожертвувала собою заради свого нареченого, їй-богу, я б не відмовилася…

Єва замовкла. Вона глянула на Фреді хмільними блискучими очима. Відчула потребу пити ще, бо страх знову оволодівав нею. Налила собі і хильнула третю чарку рому. Напій дав себе знати: Єва відчула, що мозок обволікає приємний туман. Її зіниці то розширювалися, то звужувалися, вона все більше потрапляла у владу п'яного дурману.

Від уваги Фреді не уникла зміна в настрої дівчини.

Він зрозумів, що з людиною, яка перебуває в такому стані, неможливо далі працювати. Він знав це ще, коли прийшов сюди.

— Виходить, що коли б поліція запропонувала щось у зв'язку з твоїм нареченим, ти б пішла на це? Так?..

— Я пішла б на союз з самим дияволом, — відрубала дівчина. Потім, збагнувши значення своїх слів, затинаючись, пробурмотіла — Що… що… ти… спитав?

— Єво! — голос Фреді звучав владно. — Подивись мені у вічі! Що ти знаєш про мене?

— Усе…

— І те, де я живу?

— Так.

— І те, що Ласло Шош не племінник Вільдмана? Дивись на мене і відповідай!

— І те…. ні… цього я… не знала.