Читати книгу - "Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider"

Раптом двері відчинилися, і всередину увійшло кілька солдатів Імперії. Лея і Мара почали відбивати атаки, використовуючи свої навички та Силу, щоб зупинити ворогів.

— Ми повинні вибиратися звідси, — крикнула Лея, коли останній солдат упав. — У нас є дані?

— Так, — відповіла Мара, закінчивши завантаження. — Йдемо!

Вони швидко відступили, спрямовуючись до виходу. Їм вдалося уникнути переслідування і повернутися до Квінлана, який чекав на них біля виходу з джунглів.

— У нас є дані, — сказала Мара, коли вони сіли на свій корабель. — Ми повинні повернутися на Хот і передати їх команді.

Повернувшись на Хот, Мара, Лея і Квінлан передали дані Люку, Обі-Вану та іншим лідерам Повстанців. Вони знали, що попереду чекає велика битва, і кожен повинен бути готовий до неї.

— Дуку готує масштабний напад на кілька наших баз, — сказав Люк, переглядаючи отримані дані. — Ми повинні підготуватися і дати йому відсіч.

— Ми повинні об'єднати всі наші сили, — додав Обі-Ван. — Кожен буде потрібен для цієї битви.

Еніка, стоячи поруч з Обі-Ваном, відчувала, як її серце наповнюється рішучістю. Вони разом пройшли через багато випробувань, і ця битва стане ще одним кроком до їхньої мети.

— Ми не дозволимо Дуку перемогти, — сказала вона, дивлячись на своїх друзів. — Ми готові до цієї битви. Наступні дні були наповнені підготовкою до битви. Повстанці зосередили всі свої ресурси та сили, готуючись до відбиття атаки Дуку. Вони знали, що ця битва буде вирішальною.

Коли війська Імперії почали наступ, Повстанці були готові. Вони відбивали атаки на кожному фронті, використовуючи свою рішучість і навички, щоб зупинити ворога.

Люк, Еніка, Обі-Ван, Лея, Мара та інші лідери Повстанців боролися пліч-о-пліч, не даючи ворогу пройти. Це була запекла і важка битва, але вони знали, що не можуть відступити.

— Ми повинні втриматися, — кричав Люк, відбиваючись від чергового нападу. — Ми не можемо дозволити їм перемогти.

— Ми зможемо, — відповів Обі-Ван, використовуючи свій світловий меч, щоб захищати своїх товаришів. — Ми разом, і це наша найбільша сила.

Битва тривала кілька годин, але зрештою Повстанці змогли відбити атаку. Війська Імперії були змушені відступити, залишивши поле бою за Повстанцями.

— Ми зробили це, — сказав Люк, коли битва закінчилася. — Ми відбили атаку Дуку.

Мара, дивлячись на поле бою, відчувала змішані почуття. Вона знала, що ця перемога — лише один крок на довгому шляху до свободи, але вона була готова продовжувати боротьбу.

Після битви на Хот, Повстанці знову зібралися, щоб обговорити свої наступні кроки. Вони знали, що попереду ще багато викликів, але кожна перемога наближала їх до мети.

— Ми зробили великий крок вперед, — сказав Люк, дивлячись на своїх друзів і союзників. — Але наша боротьба ще не закінчена.

— Ми повинні залишатися єдиними та рішучими, — додала Лея. — Разом ми зможемо подолати будь-які перешкоди.Мара, дивлячись на своїх нових друзів, відчувала, як її серце наповнюється надією. Вона знала, що зробила правильний вибір, приєднавшись до Повстанців.

— Ми продовжимо нашу боротьбу, — сказала вона. — І разом ми зможемо перемогти Імператора і відновити мир у Галактиці. Підготовка до нових битв тривала, і кожен день приносив нові виклики та можливості. Повстанці були готові до всього, знаючи, що їхня рішучість і єдність допоможуть їм досягти кінцевої мети.