Читати книгу - "Книга про причини"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
22 Усі тези твердження VI витримані в стилі негативної теології. Формулювання causa prima superior est omni narratione (VI, 57) відповідає Elementatio theologica 123 Прокла: «Все божественне саме по собі є невимовним (ἄῤῥητον) і непізнаванним (ἄγνωστον) для жодного вторинного буття внаслідок своєї над-буттєвої єдності (διὰ τὴν ὑπερούσιον ἔνωσιν)».
(обратно) 10823 Світло витлумачується як сутнісна характеристика Першопричини.
(обратно) 10924 Важлива теза Арістотелевої епістемології: пізнавати певну річ або подію означає виявити її причину. «Адже істину ми не знаємо, якщо [невідома] причина» (ἄνευ τῆς αἰτίας, sine causa) (Metaphysica 993 b23).
(обратно) 11025 Поняття meditatio (арабською — al-wahm) позначає тут те саме, що й imaginatio (відображення). Як стверджує Тома Аквінський у своєму коментарі до «Книги про причини», et cogitatio per meditationem, id est per imaginationem et ceteras vires sensitavas interiores, quae deserviunt rationi humanae, et meditatio fit per sensum, quia phantasia est motus factus a sensu secundum actum ut dicitur in libro De anima (In librum de causis 6.)
(обратно) 11126 На відміну від Проклових «Елементів теології», у «Книзі про причини» не йдеться про генади, які перебувають у безпосередній близькості до Єдиного. Перша множина тут покладається вже в умі. Латинська substantia передає грецький термін οὐσία.
(обратно) 11227 Арабське слово yliathim («форма» — те, що відповідає грецькому μορφἡ) вживає Ґерард Кремонський без перекладу, як технічний термін. Барденгевер перекладає цю фразу так: Die Intelligenz endlich ist etwas Ganzes (Zusammengesetztes). Оскільки Першопричина перебуває поза будь-якою формою, вона є неосяжною й невимовною: «А от у першої причини „іліатім“ немає, бо вона — лише буття (esse tantum)». Ця теза виражає неоплатонічний погляд на Єдине як на ἄμορφον. Але відмінність полягає в тому, що для неоплатоніків Єдине — вище від самого буття, тоді як автор «Книги» ототожнює Першопричину і чисте буття.
(обратно) 11328 Слід визнати, що «епістемологічна» термінологія Liber de causis становить серйозні проблеми для перекладу. Наприклад, у латинському тексті вживається зворот intelligentia intelligit esentiam suam. В українському перекладі — «всякий ум розуміє свою сутність». Очевидно, що такий варіант не можна назвати цілком адекватним, але інші версії (наприклад, «ум умо-осягає», «ум схоплює») значно ускладнили б розуміння тексту для українського читача. Можливий варіант — «ум осягає власну сутність». Барденгевер перекладає цей зворот якраз вживаючи дієслово «осягати» («схоплювати»): Intelligenz erfasst sich selbst. Польські перекладачі обрали схожу стратегію: Inteligencja pojmuje swoją istotę. Утім, версії з «осягненням» важко дотриматися у всьому тексті. Наприклад, у фрагменті 121 в оригіналі стоїть et intelligo per animam, що правильно перекладати «під душею я розумію…». Варіант «під душею я осягаю» навряд чи можна було б назвати вдалим.
(обратно) 11429 Душа перебуває на «межі», на «границі» між чуттєвим буттям (natura) і вічними субстанціями (intelligentiae).
(обратно) 11530 Фраза становить певну проблему для перекладу. Ось різні версії передачі її сенсу: Alles, was sich selbst erkennt, wendet sich vollständig zu sich selbst hin (Барденгевер). Every knower knows its essence. Therefore, it reverts to its essence with a complete reversion (Ґвальярдо, Тейлор). Tout être connaissant qui connaît propre essence, vers elle fait retour, d'un retour total (Маньяр). Ogni realtà conscente la propria essenza; dunque ritorna alia propria essenza con un ritomo complet (Д'Анкона Коста).
Коло і циклічний рух є головними символами інтелектуального пізнання у неоплатоніків (див. передмову). Для Плотіна визначальний принцип пізнання полягає у поверненні множинності до первинної єдності: ідеї Ума є множинністю, що повертається до єдиного першоджерела (присутності Єдиного в Умі). Думка про те, що циклічний рух найбільше відповідає діяльності Ума, належить ще Платону (Timaeus 34а). Про значення образу кола і циклічного руху для Прокла див.: Wemer Beierwaltes. Proklos. Grundzüge seiner Metaphysik, c. 165–239. Діяльність Ума розгортається як рух від себе і повернення до самого себе (Elementatio theologica 146).
(обратно) 11631 Фраза «сила сил» (virtus virtutum) є доволі непрозорою. Можливо, йдеться не про силу Першопричини, а про силу ума. Вище, у фрагменті 83, ум називається «силою субстанційних сил».
(обратно) 11732 Фраза Ens primum creatum є ще одною суттєвою модифікацією Проклового вчення. На відміну від Прокла, автор «Книги» вважає, що всі нескінченні сили залежать від Першопричини.
(обратно) 11833 Автор «Книги» протиставляє творче перше суще (Першопричину) і сотворене перше суще (ум): Ens primum creans — ens primum creatum.
(обратно) 11934
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга про причини», після закриття браузера.