Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: Публіцистика / Поезія / Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Додати в закладку:
Додати
Перейти на сторінку:
Струмком біжу: веселий ллється дзвін, Гаптує сонце золотом калюжі І вітер вітром креше навздогін. Я чую: десь росте новітня змога, Вже прозелень упала на лани. Над нами плещуть крила перемоги Вселюдської весни. Вересень
Келих солодкий я сповнив до краю — Осінь задушна блукає по гаю. Осінь золотить зелений намет, В прозелень вкраплений мед. Скоро вже можна спочити й заснуть. Майже закінчена путь. В небі заграли пташинії зграї. Осінь – у гаї. «І далечінь і комашина зграя…»
І далечінь і комашина зграя В проміннях сонця суто-золотих. Іду в житах, – а де сама не знаю — І без думок і без мети. Назустріч вітер і поля навколо В киреї довгій стиглих нив, А на хатах і на стодолах Стожари соняшних огнів. Від тих огнів на серці самоцвіти, Ще в глибині захованих пісень. Іду в житах, а поруч спечне літо Новітні сили з посміхом несе. І знаю: скоро сповнить аж до краю Пахучу клуню жито золоте. Тому так поле сонячне співає, Тому там серце радістю цвіте. «В безодні неба місяць плине…»
В безодні неба місяць плине, Немов би човен золотий… Я знаю: в серці не загине Вогонь залізної мети. Нехай часом буває сумно, Туманить мороком життя, Та серце хоче жить безумно Всією силою чуття.
Келих солодкий я сповнив до краю — Осінь задушна блукає по гаю. Осінь золотить зелений намет, В прозелень вкраплений мед. Скоро вже можна спочити й заснуть. Майже закінчена путь. В небі заграли пташинії зграї. Осінь – у гаї. «І далечінь і комашина зграя…»
І далечінь і комашина зграя В проміннях сонця суто-золотих. Іду в житах, – а де сама не знаю — І без думок і без мети. Назустріч вітер і поля навколо В киреї довгій стиглих нив, А на хатах і на стодолах Стожари соняшних огнів. Від тих огнів на серці самоцвіти, Ще в глибині захованих пісень. Іду в житах, а поруч спечне літо Новітні сили з посміхом несе. І знаю: скоро сповнить аж до краю Пахучу клуню жито золоте. Тому так поле сонячне співає, Тому там серце радістю цвіте. «В безодні неба місяць плине…»
В безодні неба місяць плине, Немов би човен золотий… Я знаю: в серці не загине Вогонь залізної мети. Нехай часом буває сумно, Туманить мороком життя, Та серце хоче жить безумно Всією силою чуття.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - Публіцистика / Поезія / Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"