read-books.club » Дитячі книги » Невермур. Випробування Морріґан Кроу 📚 - Українською

Читати книгу - "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Невермур. Випробування Морріґан Кроу" автора Джессіка Таунсенд. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 41 42 43 ... 77
Перейти на сторінку:
Ноель Деверо, тримаючи за віжки красиву гніду кобилу. Вона підійшла до Морріґан і зміряла її поглядом з голови до ніг. — Це все ще називається Товариством Дивообраних? Чи вони змінили назву на Товариство Тупих і Потворних?

Подруга Ноель засміялась, і вона змахнула волосся за плечі, насолоджуючись увагою. Як завжди, її супроводжувала зграя прихильників, окрім подруги з довгою косою. — Морріґан думала, чи пройшла Книжкове Випробування інша дівчинка.

— Цим можна було б пояснити, чому ти ще тут, — сказала Морріґан. Обличчя Ноель почервоніло. Її рука міцніше стиснула віжки кобили.

— Або, можливо, тепер це Нелегальне Товариство, — кинула вона, дивлячись на Морріґан. — І цим можна пояснити, чому ти ще тут.

Усередині Морріґан знову щось перевернулося. Це Ноель і її наставник, огидний Без Чарльтон, наслали інспектора Флінтлока до готелю «Девкаліон». Вона просто знала це. У той момент Морріґан ненавиділа Ноель, справді ненавиділа за те, що та змусила її відчувати страх і відчай. Чи здогадувалася Ноель, яку проблему створила разом із Безом? Що вони поставили б під загрозу життя Морріґан, якби її вислали назад до Джекалфакса? Вона хотіла накинутися, накричати на Ноель, але не могла. Тільки не тут.

— Знаєш, тебе можуть виключити за це, — сказала вона, вказуючи на волосся Ноель.

Ноель, як і всі інші кандидати, мала на собі і в себе все світле — починаючи зі стильних бриджів для верхової їзди кольору слонової кістки й закінчуючи шкіряним сідлом і тростиною. Все, крім маленької золотої стрічки в густому каштановому волоссі. Морріґан розуміла, що це дрібниця, але не могла втриматися.

Але замість того, щоб стурбуватись або витягти її з волосся, Ноель обкрутила стрічку навколо пальця і тепер мала вигляд навіть більш самовдоволений.

— О, це? Невеличке послання Старійшинам. Це ідея містера Чарльтона. Він сказав, це показує, наскільки серйозно я налаштована на перемогу в Перегонах. Хочу, щоб Старійшини знали: я збираюся здобути золото і ми побачимось на секретній вечері.

— Секретній вечері, — сказала Морріґан, насупившись. Це звучало так, наче Ноель зараз розповідає вигадки, щоб покепкувати з неї. — Якій секретній вечері?

Ноель недовірливо захихотіла.

— Твій наставник тобі зовсім нічого не розповідає, правда? Здається, він навіть не хоче, щоб ти перемогла.

Ідучи геть, вона крикнула через плече:

— До речі, оце твій скакун? — Вона показала на свиню, яку раніше бачила Морріґан і яка зараз рилася в землі поблизу, щось для себе шукаючи. — Як мило — ваші морди пасують одна до одної.

Біля Західної брами представниця Товариства Дивообраних піднялася на платформу, щоб звернутися до всіх кандидатів.

— Усі, будь ласка! Ні, залиште скакунів на хвилинку, дякую. Тихо, будь ласка. Тихо! — кричала вона в мегафон. — Тепер слухайте уважно, тому що ви почуєте інструкції лише раз.

Серце Морріґан билося так гучно, що їй здавалося, воно заглушить голос представниці.

— Випробувальні Перегони — це не просто перегони, — сказала жінка глибоким голосом. — Принаймні не зовсім. Це гра в стратегію. Вам потрібна не фінішна пряма, а мета.

Жінка подала сигнал іншому представникові, який розгорнув величезну мапу Старого Міста на дерев’яній підставці. Це була точнісінько така сама карта, як у листі Морріґан, але набагато більша. На ній було кільканадцять кольорових позначок.

Мішені на карті були розкидані по всьому Старому Місту й утворювали дев’ять просторих кіл, схожих на ті, що всередині стовбура дерева. Кожне коло було одного з кольорів веселки. Перше, фіолетове, коло біля зовнішніх мурів було щільно покреслене — мішені мали бути на кожних двадцяти або тридцяти метрах. Але ближче до центру міста їх ставало все менше, і після блакитної, бірюзової, зеленої, жовтої, оранжевої, рожевої та червоної секцій в останній, золотистій, розташованій на площі Відваги, Морріґан нарахувала лише п’ять золотих мішеней прямо в центрі площі.

— Ви будете виконувати ці завдання окремо, — казала жінка з мегафоном. — Ви маєте вдарити по одній — і тільки по одній мішені — долонею, зробіть це впевнено. — Вона продемонструвала. — Як тільки ви вдаряєте по мішені, ви перемагаєте. І проходите до наступного випробування.

Кандидати якось невпевнено забурмотіли між собою. Це все здавалося надто простим. Морріґан чекала на якусь хитрість.

— Але, — продовжила жінка, — в чому питання: по якій саме мішені ви спробуєте вдарити? Залишилось триста кандидатів і тільки сто п’ятдесят мішеней. Ви зробите це з першою ж, яку побачите в зовнішніх колах Старого Міста? Це має сенс — там більше мішеней у простих, доступних місцях.

«Так, — подумала Морріґан. — Звичайно, я піду саме до них!»

Дістатися, вдарити по простій мішені й пройти до наступного випробування. Вона бачила це зі збентежених облич інших кандидатів — чому б не піти до доступніших точок?

— Або, — сказала жінка, — ви можете зробити собі виклик. — Вона широко всміхнулася, вказуючи в центр мапи. — Тут, на площі Відваги, є п’ять золотих мішеней. Якщо ви вдарите по одній з них, то не лише потрапите на третє випробування, а й отримаєте квиток на дуже приватну, дуже особливу подію — секретну вечерю зі Старійшинами в Домі Праудфутів, у самій Залі Старійшин.

Поміж кандидатів прокотилася хвиля захоплення.

— У самій Залі Старійшин? — прошепотів хлопець, який стояв поруч із Морріґан. — Туди пускають тільки членів Товариства!

Морріґан поглянула на Ноель, що стояла попереду. Так от що вона мала на увазі, коли говорила, що збирається здобути золото. Ноель знову обкрутила золоту стрічку навколо пальця з нестерпно самовдоволеним виглядом. «Звідки вона дізналася?» — думала Морріґан. Усіх інших кандидатів, здавалося, ця новина дивує так само. Чому тільки огидна Ноель має особливу інформацію?

Представники підняли руки, благаючи тиші.

— Додатково до п’яти золотих мішеней є ще п’ять, випадково розкиданих по всьому Старому Місту. Та є одна пастка — ці п’ять такі самі, як звичайні кольорові мішені. Це лотерея — ви не дізнаєтесь, що у вас золота мішень, доки по ній не вдарите.

— Як ми зрозуміємо? — крикнула дівчинка з чорним волоссям.

— Зрозумієте.

Хлопець попереду підняв руку і крикнув:

— Чому ми вдягнені в біле?

Представники всміхнулись одне одному.

— Побачите, — сказала жінка з мегафоном. — Тільки десять кандидатів — і їхніх наставників — відвідають секретну вечерю Старійшин. Це унікальна нагода особисто зустрітися зі Старійшинами перед третім і четвертим випробуваннями.

Тепер Морріґан розуміла, чому Ноель націлена на золоті мішені. Якою перевагою це буде на Випробувальному Показі — вже мати зустріч зі Старійшинами і справити враження. Вона була впевнена, що Ноель зачарує їх, зовсім як зграю своїх прихильників. Думка про це викликала в Морріґан нудоту.

Представниця Товариства продовжила:

— Пам’ятайте: ви можете вдарити лише по одній мішені. Чи пройдете ви повз кольорові мішені, не маючи гарантії, що вдарите золоту

1 ... 41 42 43 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невермур. Випробування Морріґан Кроу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невермур. Випробування Морріґан Кроу"