Читати книгу - "Тілоохоронець для не коханої, Олександра Малінкова"

     Єдиний хто був в курсі, того, що відбувалося, це – Олександр Рєзніков, друг Лекса, який був теж на нараді. Та він тримав дистанцію.        

     Коли подружжя повернулося в свій заміський будинок, Інна ще й не збиралася забиратися звідти.

     Павло дістав з автівки свою валізу й покотив її до будинку. Доки він замешкався біля авто Адель вже зайшла у дім.    

- Це що, твій чоловік повернувся? – Запитала здивована Інна.

- Яка ти прониклива, - видихнула Адель й знесилено впала на диванчик. 

     Інна ж як ні в чому не бувало, дістала пляшку вина з шухлядки й почала її відкорковувати.

- Що за свято, - поцікавився Павло, який щойно зайшов до кухні.  

- Особисто я буду святкувати своє майбутнє розлучення, - відповіла Адель й взяла наповнений червоним вином келих, з рук  звідної сестри.    

- Нічого собі привід, - вигукнула Інна, намагаючись зіграти здивування, та вийшло так собі.

- Ти зі мною розлучишся, як я цього захочу, - прохрипів Павло.

- А захоче він цього коли закінчяться твої кошти, - проспівала Інна.

- Закрий пельку! – Павло стиснув кулаки. 

- Ну за тебе сестричко! – Підняла келих Інна й випила до дна. 

     Адель теж відпила з половину, можливо алкоголь додасть їй ще трішки сміливості й втамує надмірну тривогу. Зараз вона вся просто тремтить, ще трішки й Павло це відчує, маска залізної леді спаде, як і завжди, коли він починав робити їй боляче.

     Та замість полегшення вона відчула дику слабкість, в голові почало страшенно паморочитися, ось-ось вона втратить свідомість. Все потемніло навколо й Ада відключилася.

- Що з нею? – Першим до тями прийшов Павло, й почав плескати її по обличчю, щоб привести до тями.

- Лише трішки наркотику у суміші з алкоголем, не бійся, з нею все буде добре!

- Нащо ти це зробила? – Простогнав Павло. 

- А тобі потрібне розлучення? – Дівчина дивилася йому прямісінько в очі. – Подумай сам.

- До чого це ти хилиш?      

- Зараз у тебе є час заперти це зрадливе стерво в реабілітаційному центрі. В її крові зараз є і наркотики й алкоголь. Поскаржишся, що після смерті батька вона пристрастилася й у тебе сорок днів у запасі.     

- Я знаю, до чого ти хилиш! – Вигукнув він. – Ти маєш на меті визнати її недієздатною. Тоді справа про заповіт набуде іншого сенсу. 

- Зараз не тобі торгуватися! Що тобі заважає керувати фірмою, у статусі її опікуна?

    Вилиці Арестова напружилися.  

- А якщо я не погоджуся? – Запитав він.    

- То одне дуже цікаве відео опиниться в поліції, інвесторів та всіх твої друзів, - вона зробила пальцями лапки, коли промовляла останні слова, а потім ввімкнула відео.

    Обличчя Арестова посірішало риси обличчя загострилися.

- Де ти це взяла? – Він напружився наче натягнута струна.

- Зняла сама! – Вона зробила крок назад, бо Арестов почав наближатися до неї, а його очі знову спалахнули хижим вогнем.   

- Ні-ні, рекомендую тобі стояти де стоїш, кожен вечір я маю відтерміновувати заплановану розсилку, адже відео на хмарному сховищі, а не на телефоні, й пароль складний, тобі не підібрати. Це моє страхування, що ти діятимеш виключно так, як я скажу. Тож вмикай свій айпад, у тебе пів години, щоб підшукати своїй коханій дружині достойну клініку. А мені вже час збирати речі, щось я вже нагостювалася, так додому захотілося.       

    Інна переможно посміхнулася, відправила Арестову повітряний поцілунок, поплескала по плечу Аду, яка й досі не прийшла до тями й покрокувала збирати речі.