Читати книгу - "Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons"

Влад присвиснув.

-Ти зараз серйозно? Половина універу бачила як ви з Камілою цілувалися. От звідти все і роздулося. У Максима Боднаренко нова пасія котру ніхто ніколи не бачив. 

А закрив свої очі рукою.

-І? Скажеш щось у своє виправдання?-спитав Стас.

Я не стримався і почав сміятися. Продзвонив дзвоник і у аудиторію зайшов професор. Я ледь вгамував свій напад,але коли той почав читати лекцію то емоції знову перемогли і я,як дурник на всю аудиторію почав сміятися. Чув як збоку Віктор вже штовхає мене,чув що професор перестав говорити дуже цікаву тему,щось про рейтинги і світовий  ринок.

-Боднаренко! У вас совість є?-спитав професор але я був надто засипаний сміхом.

Здається,зараз багато хто подумає що я психічнохворий. Бо виглядало це так. Я почав махати головою але посмішка не спадала з обличчя. 

-Ооой. Вибачте будь ласка Микола Іванович. Просто не стримався.-перепросив я остаточно заспокоївшись.

-Цікаво що ж вас так розвеселити. Можливо поділитеся з нами?-знаю що це було більше риторичне запитання і я не мав би про це розповідати але хто я такий,щоб не поділитися своїм щастям з іншими?

-Микола Іванович,ви коли небудь потрапляли у ситуацію,коли всі обговорюють твій вчинок,котрого навіть не було? Так от,весь універ думає що я поцілувався з дівчиною. А насправді я просто стояв біля неї бо якийсь мотоцикліст летів з шаленою швидкість.

-Боднаренко,повірте ,мені не так і цікаво знати з ким ви цілуєтеся! Це мене не обходить. Але будь ласка,навчіться стримувати свої емоції. І повернімося до світового ринку...

До кінця лекції я сидів вже у більше адекватній тіні. Хоча і ловив на собі погляди одногрупників котрі шалено щось тицяли в своїх телефонах. Полагше,пальці не зламайте. Схоже новина що я вже не цілувався з Камілою розлетіла всюди тому після першої пари перешіптування ще побільшало. 

-Ти зірка. Дві шалені новини в яких ти,дійова особа. -сказав Віктор у кав'ярні куди ми пішли після третьої пари.

-Я на першій парі просто не стримався. Це...абсурдно. Щоб я поцілував Камілу... Половина нашого універу це суцільні пліткарі.-вілповів я.

-Але визнай,вона гаряча. І непередбачувана. -сказав Стас.

Я зиркнув на нього.

-Гаряча? Ти слова підбирай. Вона моя зведена сестра.

-А я про що. Ти завівся тільки від думки що я погано про неї обмовився. Макс,у вас не просто відносини як у зведених. Тут щось більше.

-Що може бути більшим? Нас нічого не пов'язує. І доречі,я досі не знаю хто дзвонив матері перед смертю. Може іще до одного айтішника поїхати.-вирішив перевести я тему.

-Між вами...-він затих а тоді тихо прошепотів -Хімія. 

Я закотив очі. Цей Стас колись заспокоїться?

-А щодо другої пропозиції то Колян не підведе. У нього просто багато і крім твоєї справи справ. Але я впевнений щойно він дізнається то тобі подзвонить. Всьому свій час. Доречі,давайте нині кудись заганяємо.

-Стас,тобі суботи не вистачило?Я і досі не розумію як опинився в одному ліжку з цією.... Лізою. Нічого не пам'ятаю.

-Зате вона пам'ятає. Каже що ти ще той вогник. Як вона сказала,лев. А щодо походу...давайте у кіно. На задні ряди. Парами. Віктор візьме Божену,ти Камілку а ми з Владом як без сестринні у вашій групі то беремо дівчат. Як вам ідея?

-А не проти. Можливо хоча б там ми алкоголь не знайдемо.-відповів Віктор.-Макс?

-Якщо Каміла погодиться то буду з нею. А якщо ні,то візьму Яну.-знизив я плечима.

-От і чудово.

Ми вийшли з універу після закінчення всіх пар. Каміла вже стояла біля машини дивлячись щось у своєму телефоні.

-Не хочеш піти з нами у кіно?-спитав я щойно підійшовши до неї.

-Сподіваюся все не закінчиться так як у суботу.-сказала вона піднявши погляд на мене.

Я розблокував машину і ми сіли в середину.

-Ми ж наче цю тему уже обговорили.-сказав я дивлячись на неї збоку.

-Так. І?

Я знизив плечима. Вирішив що краще не варто продовжувати нашу розмову.

-Що за фільм буде?-спитала Каміла.

-Пурпурові серця. 

-Чудово. Ти з ким ідеш?-я насупився.

-Та взагалі то...а ти маєш з ким іти?

-Так.-сказала вона надто впевнено.-Після того як Вівчаренко перестав до мене приставати у мене з'явилися друзі. Тому іще раз дякую тобі. То з ким ти ідеш?

-Та...Яну можливо візьму.

-От і чудово.-прошепотвла вона.-А я з Артемом піду

І що тут чудового? Тут нічого в біса немає чудового.