read-books.club » Короткий любовний роман » Мій випадковий чоловік , Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій випадковий чоловік , Інна Романова"

144
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Мій випадковий чоловік" автора Інна Романова. Жанр книги: Короткий любовний роман. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 41 42 43 ... 46
Перейти на сторінку:

Мені було дуже весело і приємно знаходиться поруч з Женею, було прикольно потусити з її братиками і навіть спільний побут мені почав подобатися (ніколи в цьому не зізнаюся своїм друзям, але є в цьому свій кайф), але постійне бажання її обійняти, поцілувати мене просто переслідувало.

Чого тільки коштували наші спільні ночі останній тиждень, ну це треба бути святим...

Тому я придумав підступний спосіб її спокусити - романтика, тропіки, океан і дикий пляж. Сподіваюся, вона не встоїть і піддасться атмосфері моменту... А там я вже не схиблю!

Ніколи ще такого у мене не було, що я пліч-о-пліч з прекрасною дівчиною 9!!! місяців і без сексуальних відносин.

Правду кажуть, що з особливою дівчиною все по-особливому.

Я дуже довго чекав і тепер маю намір штурмувати її фортецю.

 

Женя Климова 

Перший політ закінчено, швидка пересадка і ось ми в великому Боїнгу на 800 чоловік. 

Я трохи втомилася, але продовжувала вбирати атмосферу польоту, спостерігаючи за стюардесами, віджетом перельоту і Костею поруч.

- Женько, лягай і поспи трохи, ще 7 годин летіти,- сонно каже хлопець, обмотавшись ковдрою і підклавши подушечку під голову.

Шум мотора і кондиціонера, вимкнене світло і тихі розмови пасажирів мене приспали і я заснула.

 

А далі величезні черги в аеропорту, натовпи людей, швидка віза, таксі і ми на місці.

Готель у нас був на березі океану в Паттайя.

- Добралися... Як же я не люблю ці довгі перельоти - невдоволено шипить Костя.

Мені ж подобалися поки-що все - липка спека Тая, екзотичні рослини, тайська мова, і океан за вікном.

Як тільки ми поселилися, розібравши по мінімуму валізи, вирішили відразу сходити на пляж.

Океан ... Величний, потужний і нескінченний.

- Женько, тікай! - раптово крикнув Костя, схопив мене на руки і потягнув в воду.

Ми дуріли, плескалися, скаженіли, бризкалися і сміялися від душі.

- Все, все!!! - кричала, коли він почав мене лоскотати. - Я здаюся! Прошу тайм-аут!

- Повністю визнаєш поразку? - він тримав мене на руках над водою.

- Повна і беззастережна капітуляція, - прошепотіла я.

Атмосфера між нами змінилася, і з жартівливої, стала дуже сексуально-напруженою...

Костя поставив мене на ноги, нахилився і поцілував.

Сильно, жарко і пристрасно! 

Я горіла і не хотіла виходити з вогню, який спалював всі мої внутрішні мости і перешкоди.

Ми цілувалися довго, ніжно і майже грубо, намагаючись наздогнати всі ті «пропущені» поцілунки, що висіли між нами останні 9 місяців.

- Треба зупинитися, - хрипко прошепотів Костя, притискаючи мене до свого тіла. 

Я мовчала і дивилася на нього - такого дорогого і коханого...

Але ж я справді закохалася в ловеласа Костомарова, ніколи не могла про таке подумати...

 

Ми, не змовляючись, взялися за руки і вийшли з води.

Пообідали том-ямом, випили кавуновий фреш і почали збиратися в нашу першу екскурсію - на Симіланські острови.

Це дивовижної краси краєвиди, первісна природа, потужна сила океану...

Я була в захваті, впивалася видовищем і хлопцем, що міцно тримав мене за руку, розділяючи всю цю красу.

Зупинилися на ночівлю ми у відкритому океані, на умовно-безлюдному острові (за законом Тая там заборонялося будівництво і були лише тимчасові бунгало на 10-20 туристів) 

І там же вперше ми пізнали радість фізичної близькості.

Я була щаслива, сповнена любові і ніжності.

Костя виявився дуже досвідченим і м'яким коханцем, цілуючи і пробуючи, що мені особливо приємно він раз за разом відводив мене в незабутній світ екстазу.

Ми любили один одного цілу ніч і не могли насититься...

Вже під ранок, сонна, я поцілувала свого чоловіка в губи і прошепотіла:

- Це коштувало того, щоб почекати.

- Повністю згоден, - він міцно мене обняв і пригорнув до себе.

Так ми і заснули.

 

Вранці було трохи ніяково, але всього лише мить.

- Привіт, - посміхнулася я Кості, він же голий лежав на ліжку і посміхався, як кіт, якому дісталася ціла пачка вершків.

- Привіт, - хлопець тут же схопився і уклав мене в обійми. - Пішли ще спати, - потягнув мене в ліжко.

- Ні-ні, дякую, хорошого потроху, а то звикнеш ще, - мило підморгнула і встала, - Пішли купатися, вже 8 ранку, а ти спиш.

- Женю, ну ми ж у відпустці, дай повалятися! - і з такою інтонацією це було сказано, ніби я його на роботу виганяю, а не купатися в теплому океані і засмагати на білому пісочку під шум прибою.

1 ... 41 42 43 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій випадковий чоловік , Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій випадковий чоловік , Інна Романова"