Читати книгу - "За вуаллю брехні, Юлія Ковалевська"

Дорога виявилась надзвичайно жахливою. Сніг замів усі шляхи, гілки дерев прогинались під вагою, ще секунди тому невагомих, сніжинок. Холод собачий.

Тридцять першого вони прибули до палацу, простояли в черзі з карет пів години і їх нарешті провели до їхніх покоїв. Палац мав сотні кімнат, тому місця вистачило всім особливо поважним гостям. Вони там могли відпочити і підготуватись до балу-маскараду. Цим і зайнялась Естеса.

Бал-маскарад влаштовувався якраз для того, аби зберегти анонімність деяких легковажних лордів та леді, і вони могли тут добряче розважитись і не втрапити в скандал.

Ессі допомогли одягти нову сукню, саме ту, яка припала їй до душі в Бартурі, зробили яскравий макіяж, що виблискував, як золото, при світлі сотень свічок. На очі вона одягла золоту маску – витвір мистецтва, зроблений руками талановитого ювеліра.

Тепер вона готова постати перед високоповажними лордами та леді. У двері постукали і всередину покоїв зайшли дві прекрасні дами у неймовірних дивакуватих яскравих вбраннях (саме такі полюбляла вдягати знать на великі бали). У коридорі крутився Рендар, який, мабуть, сьогодні розіб’є не одне серце.

Вони пройшли кількома коридорами, спустились на другий поверх до входу до бальної зали і перед ними відчинились двері у світ запальних танців, п’янких напоїв, вишуканих закусок та яскравих вбрань. Також це був світ зрадливих вилупків, продажних шльондр та власників «блакитної крові», що нічого не варті.