Читати книгу - "Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– Думаєш, Бальмон тебе захистить, – він кивнув кудись у бік і я побачила Льє поряд з якоюсь рудоволосого магинею, вона стояла зовсім близько до нього, поклавши руку йому на груди – ти хоч знаєш, хто він такий, насправді? Він пограє з тобою й викине!
– А ви інспекторе, пропонуєте мені вийти за вас заміж? – ущипливо спитала я.
Він сильніше стис мою руку й притиснув до себе.
– А якщо і так? Мені плювати хто ти й звідки, я можу дати тобі захист, а ти можеш мені дати те, що хочу я, дівчинко. Я не ніжний коханець, втім, будеш жити, як королева! Погоджуйся поки я щедрий.
В мене очі вилізли на лоба.
Я вже відкрила рота, щоб щось сказати, коли почула голос Льє.
– Відпусти її, Корил, доки я не переламав тобі руки.
Інспектор дуже повільно, та все ж таки випустив мене.
– Я тебе попереджаю, тримайся від неї подалі. – тихо проказав Льє.
– Ти мені погрожуєш, Бальмон? Чи думаєш, якщо сплатив за неї гроші, то вона твоя?
Жар кинувся мені в лице.
– Так, я тобі погрожую.
Навколо нас вже зібрався натовп.
Льє взяв мене за руку і буквально потащив до виходу, я ледь встигала переставляти ноги.
Ми зупинилися біля його Парьєлю.
– Що він тобі сказав?
– Нічого. – буркнула я.
– Так вже і нічого, Флоро, не бреши мені! – його очі засвітилися.
– Нічого такого, що б не казав раніше!
– То ти збрехала, що він нічого тобі не зробив?!
– Ні, хіба його слова варті уваги?! – закричала я – А може, якби ти не був такий зайнятий рудоволосою дамочкою, мені б взагалі не довелося розмовляти з Корилом!
– Ти пропонуєш мені грубіянити знайомим?
– Роби, що хочеш, Бальмон! У тебе, вочевидь, не вистачає клепки в голові, раз ти підставив сьогодні свою голову й мало не вмер! Чи може, це такий спосіб привернути увагу жінок?! Що ж, тоді поздоровляю, вони твої, можеш повернутися і приємно провести вечір, тільки відвезли мене додому!
– Ти все сказала? – напружено запитав він.
Я склала руки на грудях й кивнула.
– Дуже добре, сідай, будь ласка. – ельф відчинив двері Парьєлю і я сіла, потім сів він сам.
Я демонстративно відвернулася від нього.
Коли ми повернулись додому, я вирвавши в нього свою руку, побігла до себе, однак, Льє легко мене наздогнав, перекинув через плече й поніс до себе в спальню.
– Пусти мене, – я почала брикатись – пусти, інакше пошкодуєш!
– Не пущу, я, бач, хочу тобі показати, що для мене значить приємно провести вечір і ніч, бо вочевидь, ти ще цього не зрозуміла.
Він вніс мене до кімнати й кинув на ліжко, а сам почав стягувати з себе піджак.
Я підхопилася на ноги й побігла до дверей.
Льє перехопив мене і я вчепилася йому у волосся.
– Ах ти дика кішка! Богиня, заспокойся жінко!
Ельф зачепився за щось ногою й ми обоє полетіли вниз.
Утім, впали зовсім не на підлогу в його кімнаті, а на зелену траву. Яскраве сонце світило в очі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій нестерпний ельф, Настуся Соловейко», після закриття браузера.