Читати книгу - "Брама"

ХТО з Абердину, відгукніться! Шукаю співрозмовника. Тел.:87-396.

НАМАЛЮЮ ВАШ ПОРТРЕТ за 150 доларів пастельними фарбами, олією тощо. Інші теми. Тел.: 86-569.

Тому, в будь-якому випадку, коли спіраль починає миготіти і ви відчуваєте, як корабель повертає, знайте: одну чверть часу подорожі ви здолали. Звичайно, це не обов’язково чверть усього польоту. Тривалість вашого перебування у пункті призначення — то інша річ. Ви самі вирішуєте, скільки вам там бути. Але половину автокерованої подорожі ви вже пройшли.

Тому помножте кількість днів, які вже минули, на 4. Якщо результат менший, аніж кількість днів, на яку розраховано оптимальне використання ресурсів для підтримки життя, то, щонайменше, ви не помрете з голоду. Різниця між двома числами означає час, упродовж якого можете перебувати в пункті призначення.

Базовий раціон їжі, питва та кисню розраховано на двісті п’ятдесят днів. Його можна легко розтягнути на триста днів (але ви повернетеся доволі худим і з кількома хворобами обміну речовин). Тому, якщо перебуваєте в польоті до пункту призначення упродовж 60—65 днів і ваш корабель не повертає, у вас можуть з’явитися проблеми, тож треба їсти менше. Якщо політ триває 80—90 днів, то проблема розв’язується сама собою, оскільки у вас немає шансів: ви помрете дорогою назад. Можна спробувати змінити налаштування курсу, але це інший спосіб померти, якщо вірити тим, хто вижив.

Можна припустити, що гічі могли змінювати курс, але як вони це робили, залишається найбільш загадковим питанням стосовно гічі (як, наприклад, чому вони усе прибрали перше, ніж покинути Браму? Який вони мали вигляд? Куди вони зникли?).

Коли я був ще малим, на ярмарках продавали книжку-жарт «Що ми знаємо про гічі». Вона мала 128 порожніх сторінок.

Якщо Сем, Дред і Мохамад і були ґеями (а я в цьому не сумнівався), то перші дні вони жодним чином цього не показували. Вони дбали за свої справи — читали, слухали музику в навушниках, грали в шахи і (якщо ми з Кларою бажали взяти участь) в китайський покер (не на гроші, а просто з метою згаяти час). Через кілька днів Клара заявила, що краще програвати, аніж вигравати, оскільки в такому разі час спливав швидше. Хлопці досить толерантно й доброзичливо ставилися до мене і Клари, попри те, що ми були «гнобленою» гетеросексуальною меншиною серед гомосексуальної більшості на кораблі. Вони дозволяли нам користуватися посадковим модулем рівно на половину всього часу, незважаючи на те, що ми становили лише сорок відсотків екіпажу корабля.

Ми ладнали, і це добре. Ми жили в тіні один одного. Кожен мав свій запах.

Вільна площа корабля гічі (навіть п’ятимісного) не більша за кухню у квартирі. Завдяки посадковому модулю з площею, як у великого туалету, у вас з’являється трохи більше місця. Утім, під час польоту там зазвичай лежить збіжжя та обладнання. Також відмінусуйте місце, яке займаємо ми з іншими проспекторами, від загального обсягу, що дорівнює приблизно 42—43 м3.

У тау-просторі діє безперервна низька тяга прискорення, а точніше, небажання атомів прискорюватися. Це явище можна описати як тертя або як низьку гравітацію. Таке враження, наче ви важите два кілограми.

Це означає, що під час відпочинку треба десь лежати. Тому кожен член екіпажу має особистий гамак, який можна розкласти і загорнутися в нього під час сну або скласти й сидіти на ньому. Це якщо не брати до уваги особистий простір кожного члена екіпажу: шафи для плівок, дисків та одягу (більшість якого ви не носите), гігієнічні засоби, фотографії рідних і близьких (якщо такі є) та інші речі, що їх ви вирішили взяти із собою відповідно до загального обмеження ваги та об’єму (75 кілограмів і певний відсоток кубічного метра). Як бачите, вже доволі затісно; це не враховуючи оригінальне обладнання гічі на кораблі, три чверті якого ви взагалі не застосовуєте. Навіть якби вам і довелося, то ви не знали б, як ним послуговуватися. Тому ви просто його не чіпаєте. А прибирати його не можна. Гічі будували складні машини: якщо видалити котрусь частину, буде зруйновано усю систему.

Якби ми знали, як можна «вилікувати» апарат після цього, то змогли би прибрати весь мотлох, не втративши функціональності корабля. Але нам це не відомо, тому все так і залишається: великий золотавий ящик, схожий на ромб, який вибухає, щойно його пробують відкрити, тонка спіраль на золотистій трубній рамі, яка вряди-годи світиться й дуже сильно нагрівається (ніхто точно не знає чому) тощо. Усе залишається на місці й випадає час від часу через нього перечіпатися.

Також зважте на приладдя, додане людьми: скафандри, по одному для кожного відповідно до статури члена екіпажу, фотографічне обладнання, сантехніка, харчоблок, пристрій для видалення сміття, комплекти вимірювальних пристроїв, зброю, свердла, коробки для взірців, а також на всі агрегати, які ви берете із собою під час висадки на планету, якщо вам пощастило її дістатися.

Залишається не вельми багато місця. Щоб зрозуміти це, уявіть собі, що вам доведеться прожити кілька тижнів поспіль разом із чотирма людьми під капотом дуже великої вантажівки з увімкненим двигуном.

Після перших двох днів польоту в мене з’явилися необґрунтовані претензії до Гема Тає: він був надто великий і посідав більше місця, ніж йому належало.

Якщо чесно, Гем був навіть нижчий за мене, хоча важив більше. Проте мені місця вистачало; натомість, я не любив, коли інші люди вдиралися в мій простір. Сем Кагане мав кращі габарити: його зріст був близько метра шістдесят, він мав жорстку чорну бороду та кучеряве волосся на животі, яке починалося від