Читати книгу - "Щоденник Майдану та війни"

Олексія Пашина українському Громадському ТБ, в якому той сміливо сказав, що дивується, чому Путіна не пристрелив у спину хтось із найближчого оточення! Адже він жене Росію в прірву! У Пашина батьки живуть в Україні, в Запоріжжі, і його телебачення знайшло якраз тоді, коли він приїхав їх відвідати. Тепер, після такого інтерв’ю, йому було б краще залишитися в Україні. Пили принесене Андрієм і Людою домашнє вино з шовковиці, їли кáрі та привезені мною минулого тижня французькі сири. Коли вийшли їх проводжати до хвіртки, зупинилися, щоб помилуватись темно-темно-синім, усипаним найяскравішими зірками небом. Небо було приголомшливим. Хоча під вечір похолодало і знову дув суворий північний вітер. 31 березня

Прилетів до Лондона. Вчора в селі Ліза посадила цибулю, але залишилося ще дуже багато непоса­дженого. Саме перебування — практично тиждень для хлопчиків і 4 дні для мене і Лізи — в селі було святом роботи й агровідпочинку. З радістю б залишився там і довше: якраз оживає природа, птахи вранці співають, півні співають, не припиняють радіти сонцю своїм кукуріканням, навіть о 10-й ранку. Але до 4-ї години дня були вже вдома в Києві. Увечері вирушили пішки на Поділ до Еріка Тосатті, де куш­тували шампанське з гранатовим соком, коньяком «Коктебель» і листочками кінзи — винайдений гостинним господарем коктейль «Вільний Крим». Щоправда, для коктейлю треба використовувати кримське шампанське, але його не було. Обійшлися французьким. Були там із Сергієм і Аллою Маслобойщиковими, кінодокументалістом Світланою Зі­нов’є­вою. Три години згадували Майдан, випадки, події й т. ін. Повернулися додому на таксі за північ. О 7-й ранку їхав на таксі до аеропорту. Таксист по дорозі лаяв Тимошенко і хвалив Порошенка, говорив про справедливість. Він згадував, як у ніч розстрілів — з 18 на 19 лютого — йому дали кілька замовлень, і він возив явно кримінальну, не київську молодь по найдорожчих ресторанах і клубах.

Сергій Маслобойщиков розповідав, що був на розі Володимирської та Великої Житомирської у каланчі перед тим, як убили журналіста «Вістей» Веремія, бачив кілька сотень «тітушок» із бейсбольними битами, пройшов повз них. На одязі не було ні українських прапорців, ні інших знаків Майдану, тому не зачепили. На Рильському провулку йому назустріч вийшли чотири молоді «самооборонці». Йшли розбиратися з «тітушками». Запитали українською: «Де там “тітушки”?» Він їх зупинив, сказав, що там сотні цих «тітушок», і «самооборонці» вирішили поміняти плани, звернули на Стрілецьку. Через три хвилини — ще 10 «самооборонців», теж туди. Маслобойщиков і їх зупинив, пояснив ситуацію. Вони запитали про перших чотирьох, і він їх направив за першою четвіркою слідом. На Стрілецьку. Потім дізнався, що журна­ліст Веремій намагався сфотографувати «тітушок» із таксі, саме тому його витягли й побили, а потім вистрілили в груди.

1 квітня

У Києві нові революційні скандали. Журналісти переслідували на своїх машинах кортеж міністра МВС Арсена Авакова і знімали на відео, як він порушує правила руху, розганяючись на міських вулицях до 180 км за годину, як машина охорони «зіштовхує» з дороги автомобілі, що заважають його руху.

Учора один із «солдатів» «Правого сектора», посварившись із бійцем «Народної самооборони», просто на Майдані Незалежності влаштував п’яну стрілянину з автомата Калашникова. Місто завмерло від жаху, почувши автоматну чергу. Троє людей було поранено, зокрема, заступника тимчасового мера української столиці. Молодий хлопець із «Народної самооборони» постраждав більше за всіх. Кулі, випущені з автомата, прострелили йому обидві легені. Стрілець із «Правого сектора» після свого «подвигу» на Майдані сховався в готелі «Дніпро» на Європейській площі, за 300 метрів од Майдану, де розташовується штаб і база цієї бойової організації. Міліція, що приїхала на стрілянину, оточила готель і почала переговори з «Правим сектором» — і про роззброєння, і про видачу стрільця. Стрільця заареш­тували. Після переговорів, що тривали кілька годин, близько двохсот членів «Правого сектора» звільнили готель, винесли свої речі, серед яких були також довгі, замотані в брезент предмети, схожі на зброю, повантажили все на вантажні машини і в супроводі міліції поїхали. Міліція поспішила оголосити, що «Правий сектор» зброю залишив у готелі, але в це мало хто повірив. За офіційною інформацією, групу перевезли під Київ до одного з піонерських таборів.

Поруч із готелем «Дніпро» на Грушевського місцева влада намагалася домовитись із «самооборонцями» про при­бирання барикад. Виявилося, що біля барикад чергують представники різних «сотень», які між собою не можуть до­мовитися. Спочатку вони обіцяли прибрати барикади для вільного проїзду машин одразу, як пройде 40 днів після загибелі бійців Небесної сотні. Тепер не хочуть. Приїхали два трактори й КамАЗ від міської влади для наведення ладу. Через конфлікт із «самооборонцями» одного тракториста вигнали з кабіни, «самооборонці» обсіли трактор, як мухи мед, і поїхали кататися по Хрещатику. Територія анархії починає дратувати. Але все це я передчував іще місяць тому. Повернути революціонерів до нормального життя дуже важко. Як це зробити мирно, нині навряд чи хтось може сказати. Але заяви від уряду на адресу майданівців стають жорсткішими. «Чесні майданівці пішли в Національну гвардію або поїхали в складі самооборони на кордон із Росією на сході та півночі країни, — сказав Аваков. — Залишилися в Києві ті, хто не хоче захищати батьківщину, і ті, хто боїться їхати до кордону тому, що там є реальна небезпека».

У Донецьку губернатор Сергій Тарута дав місяць господарям нелегальних шахт на легалізацію. Виявляється, в Донецькій області понад 160 копанок, в яких шахтарі працюють із ризиком для життя. Минулого року на них загинуло понад 150 людей. Шахтарі погоджуються на ризиковану роботу тому, що там їм платять за видобуте вугілля зарплату готівкою щодня. Природно, ніякого офіційного оформлення на роботу там не існує, і господарі копанок часто навіть не знають імен і прізвищ шахтарів, які працюють у них. А коли копанка обвалюється і шахтарі гинуть, то шукають їх тільки родичі. Господарі копанок одразу зникають безслідно.

Парламент сьогодні ухвалив рішення про негайне роззброєння всіх нелегальних збройних формувань. Маються на увазі й звичайні бандити, і революціонери, і революційні бандити типу Сашка Білого, вбитого при спробі арешту в Рівному.

У Криму, в Ялті, з’явився втікач із Києва суддя Родіон Кі­реєв, який ухвалював рішення про арешт Юлії Тимошенко.

Президентська кампанія починає потихеньку набирати обертів. Кандидат від колишньої партії Януковича Михайло Добкін опублікував свою президентську програму. Тепер цей колишній сепаратист називає неколишніх українських сепаратистів