read-books.club » Сучасна проза » Іміджмейкер із Москви 📚 - Українською

Читати книгу - "Іміджмейкер із Москви"

161
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Іміджмейкер із Москви" автора Дмитро Джангіров. Жанр книги: Сучасна проза / Гумор. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 40 41 42 ... 44
Перейти на сторінку:
ж таки продовжив:

– Скільки можна жити за комуно-олігар-хічними законами!… Гм-гм… Особисто я сьогодні віддаю свій голос за злагоду в суспільстві, соціальний прогрес та щасливе майбутнє наших дітей!

Націонал-демократ таки завершив своє послання електоратові і поважно рушив зі своєю групою підтримки голосувати. Кореспондент знову повернувся обличчям до камери:

– Перед виборами усі рівні! Кого тільки не зустрінеш сьогодні на дільниці. Ось до нас організовано наближається згуртований загін виборців.

Із міліцейського мікроавтобуса вискочила група спецназівців з автоматами і в масках і рішуче рушили в напрямку виборчої дільниці. Кореспондент навперейми підбіг до офіцера-спецназівця:

– Здравія желаю, пане капітане! Я бачу, дорогою на якесь завдання ви заїхали виконати свій громадський обов'язок і проголосувати?!

Капітан зупинився, позуючи перед камерою, він поправив свій берет та кобуру з пістолетом, і впершись поглядом просто в об'єктив, чітко відрапортував:

– Свій громадський обов'язок ми вже виконали на іншій виборчій дільниці. А на цій дільниці ми сподіваємось знайти кандидата Бабая, який вже дві доби перебуває у загальнонаціональному розшуку.

Капітан спецпідрозділу взяв рукою під козирок і дав знак своєму загону продовжувати виконання їхнього міліцейського обов'язку. Журналіст знову повернувся обличчям до камери і на завершення свого репортажу сказав:

– Час нашого включення закінчується, тому, на жаль, ми не маємо можливості дочекатися, доки на цю дільницю прийде голосувати кандидат Володимир Бабай… Наступні новини про перебіг голосування – у спеціальних випусках протягом дня, а підсумки виборів дивіться у нічному ефірі нашого каналу!

У номері іміджмейкера задзеленькотів телефон. Асистент приглушив звук телевізора, взяв трубку і ліниво промовив:

– Киевский офис профессора Боженко!…

Раптом Артурчик, немов ошпарений, скочив на ноги і продовжив, мимоволі іншим тоном та змінившись на обличчі:

– Да-да, господин Бабай! А разве вас еще не… гм-гм… не избрали?… Конечно, конечно, Владимир Михайлович, – не мое собачье дело! Уже даю! – розгублено промовив Артурчик, простягаючи трубку шефові.

Нестор Євграфович – як завжди, перед вирішальною розмовою – за звичкою концентруючись, надягнув окуляри і почав говорити спокійно і, водночас, дивовижно впевнено:

– Рад вас слышать, Владимир Михайлович! Я как раз хотел найти вас, чтобы предупредить: не ходите на избирательный участок!… А-а, уже знаєте?… Ну, что вы, для беспокойства нет никаких оснований! Вы же слышали, как выросла явка? Совершенно очевидно, что к избирательным урнам двинулись толпы ваших избирателей, возмущенных произволом властей!… Так что нам с вами еще, как говорится, хе-хе, только день простоять да ночь продержаться! А там – депутатская неприкосновенность у вас в кармане!… Конечно, конечно, господин депутат, завтра днем вы заскочите в избирком за мандатом, а вечером мы вместе отметим ваше избрание!

Іміджмейкер поклав трубку і тяжко опустився у крісло. У двері позвонили – політтехнологи завмерли в очікуванні недобрих сюрпризів. Артурчик навшпиньки підійшов до дверей, подивився у вічко і полегшено зітхнувши, клацнув замком.

– Нестор Евграфович, билеты на Кипр доставили, – приходячи до тями, відзвітував він.

– Рейс в шесть тридцать утра. Такси заказывать на вечер или на утро?

– Заказывай прямо на сейчас! – не роздумуючи, розпорядився іміджмейкер. За хвильку він задумливо додав: – Опыт и имидж-мейкерская интуиция подсказывают мне, что дальнейший ход нашего эксперимента безопаснее наблюдать из аэропорта…

2

П'ятдесят дві хвилини потому іміджмей-кер з асистентом уже сиділи у валютному барі аеропорту.

– Ну что, Артурчик, приступим к процессу адаптации? – оптимістично запитав Нестор Євграфович помічника і, подавши знак барменові, зробив замовлення:

– Два бокала кипрского вина, пожалуйста.

– А на Кипре будем ностальгировать горилкой с перцем… – у тон шефові промовив асистент і мрійливо додав: – Там хорошо. Снимем виллу у лагуны – с пальмами, бассейном, дельфинами и парочкой умелых массажисток…

Іміджмейкер, поблажливо посміхаючись, поплескав помічника по плечі:

– Ишь, размечтался… Ладно – на Кипре отдыхаем – никакой политики, никаких выборов, никакой социологии. А потом… Что там у нас в следующем году?

Артурчик дістав свого записника – точніше, один з його томів – і почав вишукувати у своїх нотатках потенційні місця для застосування їхніх авангардних політтехнологій у не такій уже й далекій перспективі:

– Десяток местных выборов в России…

– Гм-гм… – зморщився іміджмейкер і тяжко зітхнувши, промовив:

– Мы уже убедились, что нет пророка в своем Отечестве.

Асистент перегорнув кілька аркушів свого нотатника-конспекта і продовжив:

– Есть еще несколько парламентских выборов в Средней Азии…

Нестор Євграфович пожвавився і потер долоні.

– Та-ак, уже теплее! – сказав він. Артурчик перегорнув ще кілька листків і

вів далі:

– Ну и в Африке у парочки диктаторов перевыборы. Разумеется, демократические, под контролем международных наблюдателей…

Іміджмейкер багатозначно підняв догори вказівний палець і радісно оголосив своє, як завжди, правильне рішення:

– Вот! На остальные мелочи даже не будем отвлекаться. Ничто не стоит так дорого, как демократическое избрание диктатора на очередной срок… – За нашу новую жизнь!!! – підвівши риску під старою, виголосив тост Нестор Євграфович. Політтехно-логи цокнулися принесеними їм бокалами.

Артурчик, погойдуючись у такт із музикою, повернув голову в бік телевізора, де саме починалося рейтинг-шоу.

– Сделайте, пожалуйста, погромче! – вигукнув він барменові.

На трибунах шаленіли глядачі, на подіумі пританцьовував Михайло Підвальський. Оркестр грав бравурний марш. На сцену вибігли грайливі дівиці у бальних сукнях. Вони по черзі танцювали з Підвальським вальс і співали на мотив мелодії «На сопках Манчжурії»:

«Тихо вокруг, лишь кандидаты не спят.

Избирком голоса продолжает считать,

Кто же получит мандат?»

Підвальський, відпускаючи у вільний танець останню з дівиць, широко розвів руки і розпочав свою завершальну передвиборну шоу-програму:

– Шановні телеглядачі! В ефірі – передвиборне шоу Михайла Підвальського! Останнє у нинішньому політичному сезоні! Цієї ночі усім нам справді не до сну! Ми разом з телеглядачами і гостями студії будемо в найживішому з усіх живих ефірів стежити за підрахунком голосів у виборчій комісії!

Кружляючи в танці, одна з дівиць наблизилася до ведучого і подала йому запечатаний конверт.

– Отже, ми маємо перші результати по Центральному виборчому округу нашого міста! – виголосив Підвальський і, розкривши конверт, урочисто виголосив:

– У результаті підрахунку п'ятдесяти відсотків бюлетенів лідирує відомий підприємець, жертва політичних переслідувань Володимир Бабай! – не випускаючи з рук аркуша з проміжним результатом підрахунків голосів, Підвальський завзято зааплодував. За прикладом улюбленого ведучого, студія також вибухнула аплодисментами. Перекрикуючи власноруч розпалену публіку, ведучий намагався продовжити своє шоу:

– Ми пишаємося вами, шановний Володимире Михайловичу! Ми віримо, що і до вашого глибокого політичного підпілля долетіла звісточка про всенародну підтримку вашої героїчної боротьби за економічні реформи!!

Раптом в іміджмейкеровій кишені задзе-ленкотів його мобільний телефон. Нестор Євграфович поглянув на номер, що висвітився на

1 ... 40 41 42 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іміджмейкер із Москви», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Іміджмейкер із Москви"