Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

1 Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі. 2 Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці. 3 На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими. 4 Язик лагідний - дерево життя, | лукавий - пригноблює душу. 5 Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим. 6 У домі праведного - добра повно, | у прибутках лихого - саме безладдя. 7 Мудрих уста поширюють науку, | не так бо - серце безумних. 8 Жертва злих - гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна. 9 Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить. 10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине. 11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше - серця синів людських. 12 Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде. 13 Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє. 14 Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою. 15 Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує. 16 Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі. 17 Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю. 18 Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду. 19 Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька. 20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає. 21 Дурнота - радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто. 22 Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато - щастять. 23 Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі! 24 Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі. 25 Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці. 26 Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті - приємні. 27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити. 28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають. 29 Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує. 30 Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло. 31 Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває. 32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває. 33 Острах Господній - мудрости навчання; | славу випереджує - покора.

16. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика. 2 Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа. 3 Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться. 4 Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха. 5 Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне. 6 Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло. 7 Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним. 8 Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі. 9 Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком. 10 В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться. 11 Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота. 12 Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо. 13 Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду. 14 Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить. 15 В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний. 16 Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло. 17 Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає. 18 Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух. 19 Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич. 20 Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий. 21 Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука. 22 Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара. 23 Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання. 24 Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла. 25 Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти. 26 Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того. 27 Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий. 28 Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює. 29. Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру. 30 Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв. 31 Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі. 32 Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто. 33 У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.

17. Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода. 2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, | - з братами він розділить спадщину. 3 Як горно